Едмон Ростан - Сірано де Бержерак
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Сірано
(витягаючи з кишені білий шарф і простягаючи де Гішеві)
Пробачте, ось де він!Мовчання. Гвардійці стримують сміх, схилившись над картами і костями. Де Гіш обертається, дивиться на них, – вони зараз же набирають знов поважного вигляду і беруться за гру. Один із них байдужно насвистує пісеньки, що грав флейтист.
Де Гіш
(беручи шарф)
Спасибі. Шарф якраз мені потрібен нині: Ним гасло можу я подать одній людині. На це наваживсь я.(Іде до валу, сходить на нього і кілька разів махає шарфом у повітрі.)
Всі
О! Гасло! Що за знак?Вартовий
(на гребені валу)
Що за людина там тікав швидко так?
Де Гіш
(спускаючись)
Іспанський то шпіон, та своєрідний досить: Відомості своїм він тільки ті заносить, Що я даю йому. Так, зрадивши своїх, Він помагав нам у випадках тяжких.Сірано
МерзотникІДе Гіш
(недбало пов’язує шарф)
А проте мерзотник нам корисний! Про що пак тут ішлось? Ага! Вам про одну Важливу маю я сказати новину. Наш маршал, щоб добуть для війська іншого, Таємно вирушив ще з ночі у дорогу, Туди, де ждуть його обози короля. Та небезпеками покрита тут земля, Тож війська він узяв з собою половину. Тим, що лишилися, настав би час загину, Коли б іспанці враз ударили на них.Карбон
Але ж бо вороги усіх обставин цих Не знають, думаю!Де Гіш
На жаль, Карбоне, знають, І нас атакувать вони сьогодні мають.Карбон
А!Де Гіш
Це сказав мені фальшивий той шпіон. Він мав сповістить, добродію Карбон, Своїх начальників, де краще наступати. Звичайно, місце те повинен я вказати, Бо служить він мені, хоч вам це й не під смак. От я й подав йому отой умовний знак, – А вибір мій упав па ваш загін хоробрий.Карбон
(до гвардійців)
Готуйтесь, вояки!Усі встають. Брязкіт шпаг, шум застебуваних портупей.
Де Гіш
Ще є година!Перший гвардієць
Добре!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сірано де Бержерак», після закриття браузера.