Джоан Роулінг - Несподівана вакансія

Джас із друзями подалася до дверей кіоска, а Суквіндер, стурбовано зиркнувши на Ґаю, рушила за ними вслід. Вони обидві дивилися у вікно, як Кристал зі своєю ватагою йшла геть, постійно озираючись.

— Що це за приколи? — спитала Ґая.

— Її прабабуся була пацієнткою моєї мами, і вона померла, — пояснила Суквіндер. Вона ледве стримувала сльози, відчуваючи біль у горлі.

— Сучка дурнувата, — сказала Ґая.

Але притлумлені ридання Суквіндер були не просто відголосками страху, хоч її від нього аж тіпало. Їй дуже подобалася Кристал і вона знала, що Кристал теж завжди ставилася до неї з симпатією. Усі ті тренування на каналі, подорожі в мікроавтобусі; вона знала анатомію спини й плечей Кристал краще за свою власну.

Разом із Джасвант та її друзями вони повернулися до школи. Найсимпатичніший із хлопців завів з Ґаєю розмову. Коли вони підійшли до шкільної брами, він уже кепкував з її лондонського акценту. Суквіндер більше не бачила Кристал, але вдалині помітила Жирка Вола, який ішов підстрибом з Ендрю Прайсом. Його постать і ходу вона могла впізнати за будь-яких обставин, це був ніби якийсь первісний інстинкт, що допомагає відчути, як по затіненій підлозі повзе павук.

Вона підходила до школи і, хвиля за хвилею, на неї накочувалася нудота. Відтепер вони будуть удвох: Жирко і Кристал. Усі вже знали, що вони зустрічаються. І Суквіндер раптом яскраво уявила, як вона лежить, закривавлена, на підлозі, Кристал зі своєю зграєю луплять її ногами, а Жирко, регочучи, на все це дивиться.

— Мені треба в туалет, — сказала вона Ґаї. — Зустрінемось нагорі.

Вона пірнула у перший ліпший жіночий туалет, замкнулася в кабінці й сіла на кришку унітаза. Якби вона могла померти… зникнути назавжди… але міцні й масивні поверхні речей довкола неї не хотіли розчинятися, а її тіло, її ненависне гермафродитне тіло, вперто й вульгарно продовжувало існувати…

Суквіндер почула дзвінок на уроки і поспіхом вибігла з туалету. В коридорі вже формувалися черги до класів. Вона повернулася до всіх спиною і подалася надвір.

Інші теж прогулювали. І Кристал прогулювала, і Жирко Вол. Якби тільки вона могла забратися звідси на цілий день, щоб мати нагоду придумати щось таке, що могло б її захистити, перш ніж повертатися назад. Або просто кинутися під машину. Вона уявляла, як машина вдаряється об її тіло і в неї трощаться кістки. Як швидко вона помре, лежачи понівеченою на дорозі? Досі вона вважала, що краще вже втопитися, щоб чиста прохолодна вода вкладала тебе до вічного сну, до сну без снів…

— Суквіндер? Суквіндер?

У неї всередині все перевернулося. Перетинаючи автостоянку, до неї бігла Тесса Вол. На якусь божевільну мить Суквіндер подумала про втечу, але тоді її переповнило усвідомлення безглуздості цього вчинку, й вона застигла на місці, чекаючи на Тессу й ненавидячи її тупе простакувате обличчя, її саму і її лихого синочка.

— Суквіндер, що ти тут робиш? Куди йдеш?

Вона навіть не змогла вигадати якусь побрехеньку. Безнадійно стенула плечима й здалася.

У Тесси не було ніяких зустрічей аж до третьої години. Вона мала б завести Суквіндер до дирекції, щоб доповісти про спробу втечі. Натомість вона відвела її до свого кабінету виховної роботи, де на стінах висіли непальські шпалери й постери гарячої лінії «ЧайлдЛайн». Суквіндер ще ніколи тут не була.

Тесса говорила, роблячи промовисті паузи, а тоді говорила далі, бо Суквіндер нічого не відповідала й сиділа, втупившись у свої черевики, а її долоні спітніли. Тесса знала її маму… Тесса розповість Парміндер, що її дочка хотіла прогуляти… але якби вона пояснила причину? Чи захотіла б Тесса, чи змогла б вона заступитися? Не йшлося про її сина, адже всі знали, що Жирко їй не підкоряється. Але Кристал? Кристал приходила на консультації…

Як сильно її битимуть, якщо вона все розповість? Але ж її все одно поб’ють, навіть якщо вона мовчатиме. Кристал була готова нацькувати на Суквіндер усю свою зграю…

— …щось трапилося, Суквіндер?

Вона кивнула. Тесса підбадьорливим тоном запитала:

— Можеш розказати мені, що саме?

І Суквіндер усе розповіла.

З того, як у Тесси на якусь мить насупилися брови під час розповіді, Суквіндер зробила висновок, що вона не надто їй співчувала. Може, Тесса думала, як відреагує Парміндер на новину про те, що ціла вулиця чула, чим закінчилося її лікування місіс Кетрін Відон. Суквіндер теж про це думала, коли сиділа в туалетній кабінці, бажаючи собі смерті. А може, цей стурбований вигляд Тесси свідчив про її небажання завдавати прикрощів Кристал Відон. Не було сумніву, що Кристал була в неї такою ж улюбленицею, як і в містера Фербразера.

Шалене, пекуче відчуття несправедливості пронизало Суквіндер з усіма її жалюгідними страхами й огидою до самої себе. Вона на якусь мить забула про свої турботи й неспокої, що мучили її днями й ночами. Подумала про Кристал і її подруг, готових накинутися на неї, подумала про Жирка, який шепотів їй у спину всіляку гидоту на кожному уроці математики, і про повідомлення, яке вона витерла зі своєї сторінки на «Фейсбуці» минулого вечора:

Лес-бі-ян-ство, -а. Імен. сер. р. Статевий потяг жінки до жінки. Те саме, що сапфізм. Пов’язане з уродженцями або жителями острова Лесбос.

— Не знаю, звідки вона дізналася, — сказала Суквіндер, у вухах якої аж гупала кров.

— Про що?.. — стурбовано перепитала Тесса.

— Про скаргу на мою маму з приводу її прабабусі. Кристал зі своєю мамою не розмовляють з рештою родини. А може, — здогадалася Суквіндер, — їй розповів Жирко?

— Жирко? — знову перепитала, нічого не розуміючи, Тесса.

— Ну, знаєте, вони ж зустрічаються, — пояснила Суквіндер. — Він і Кристал. Ходять кудись разом. Мабуть, він і розповів їй.

Суквіндер відчула бодай якесь гірке задоволення від того, як усі найменші залишки удаваного спокою випарувалися з обличчя Тесси.

IX

Кей Баден заприсяглася, що в будинку Майлза й Саманти ноги її більше не буде. Вона не могла їм пробачити того, що вони стали свідками нарочитої Ґевінової байдужості, а ще вона не могла забути покровительського реготу Майлза, його зневажливого ставлення до «Белчепела» і того глумливого тону, з яким він і Саманта говорили про Кристал Відон.

Попри всі Ґевінові вибачення, попри його нещирі запевнення в любові, Кей постійно згадувала, як він сидів біля Мері на дивані,