Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Сучасна проза » Несподівана вакансія 📚 - Українською

Джоан Роулінг - Несподівана вакансія

290
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Несподівана вакансія" автора Джоан Роулінг. Жанр книги: Сучасна проза.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 146 147
Перейти на сторінку:
їхнім волоссям. У всіх воно було довге, природне й блискуче: кожна могла сміливо зніматися в рекламі шампунів для волосся. А в їхній команді Шіван і Нів були підстрижені «під хлопчика», Лорен теж мала коротеньку стрижку, волосся Кристал завжди було зібране у тугий високий кінський хвіст, а волосся Суквіндер було жорстке, густе й неслухняне, мов грива.

Їй здалося, що двоє дівчат зі школи Святої Анни перешіптуються з глузливими усмішками; вона зрозуміла, що не помилилась, коли Кристал раптом розправила плечі, пильно втупилася в ту парочку і голосно спитала:

—  Думаєте, ваше гівно пахне трояндами?

—  Перепрошую? — не зрозуміла їхня тренерка.

—  Я просто спитала, — солодким голоском відповіла Кристал і, повернувшись до них задом, почала скидати спортивні штани.

Спокуса розреготатися була занадто сильна, щоб їй не піддатися: вінтердаунська команда перевдягалася, пирхаючи від сміху. Кристал і далі блазнювала, а коли дівчата з команди школи Святої Анни виходили з роздягальні, показала їм голу дупу.

—  Яка краса, — скривилася дівчина, яка виходила останньою.

—  Дякую, — кинула їй услід Кристал. — Як схочеш, я тобі потім ше раз покажу. Я знаю, шо ви всі лесбухи, сидите тут без пацанів!

Холлі так розреготалась, що аж врізалася головою в дверцята шафки.

—  Ти вважай, Холлі, — порадила Кристал, вдоволена спричиненим ефектом. — Тобі ше голова знадобиться.

Коли вони спустилися до каналу, Суквіндер зрозуміла, чому містер Фербразер хотів змінити місце старту. Тут за них не вболівав ніхто, крім нього самого, а команду школи Святої Анни підтримувало безліч вболівальниць, які верещали, плескали в долоні, підстрибували, та так, що у всіх дружно злітало вгору блискуче довге волосся.

—  Дивіться! — крикнула Кристал, тицяючи пальцем у юрбу. — Там Лексі Моллісон! Гей, Лексі, пам’ятаєш, як я тобі зуби вибила?!

Суквіндер мало живіт не надірвала від реготу. Вона, як і всі в їхній команді, тішилася й пишалася, що їх веде Кристал. Було в її ставленні до світу щось таке, що захищало їх від сотень косих поглядів, від прапорів, що майоріли довкола, і від помпезної палацоподібної будівлі за їхніми спинами.

Та коли команда сідала в човен, навіть Кристал трохи нервувала. Стискаючи щось у долоні, вона повернулася до Суквіндер, яка завжди сиділа в неї за спиною.

—  Це талісман, — сказала вона і відкрила долоню.

То був брелок, червоне пластмасове сердечко з фотографією її малого братика.

—  Я обіцяла, шо привезу йому медальку, — сказала Кристал.

—  Так! — відказала Суквіндер, відчуваючи приплив упевненості і страху. — Ми зможемо.

—  Так! — Кристал повернулася вперед і сховала брелок у ліфчик. — Вони нам не суперниці! — голосно крикнула вона, щоб її почула вся команда. — Лесбýхи задрочені. Ми їх порвемо!

Суквіндер пам’ятала стартовий постріл, підбадьорливі вигуки з натовпу і волання м’язів. Вона пам’ятала, як насолоджувалася злагодженим ритмом і абсолютною зосередженістю їхньої команди після бурхливих реготів. Вони перемогли завдяки Кристал. Кристал звела нанівець усю домашню перевагу їхніх суперниць. Як хотілося Суквіндер бути схожою на прикольну і жорстку Кристал, яку неможливо залякати, яка завжди готова до бою.

Вона попросила Террі Відон про дві речі, і Террі не заперечувала, адже вона погоджувалася завжди і з усіма. Медаль, здобута того дня, висіла зараз у Кристал на шиї. А друге прохання мало бути виконане наприкінці служби, і цього разу, оголошуючи пісню, голос вікарія звучав смиренно.

Good girl gone bad —

Take three —

Action.

No clouds in my storms…

Let it rain, I hydroplane into fame

Comin’ down with the Dow Jones…[5]

Родичі Террі Відон майже волочили її до виходу по блакитній килимовій доріжці, і всі, хто там був, відводили очі.

Зноски

1

А-га, а-га, Ріана…

Чемне дівча стало поганим —

Дубль третій

Мотор.

Мої шторми — безхмарні…

Хай буде дощ, я на гідроплані в славу злечу

І впаду з індексом Доу Джонса…

2

Ти моє серце полонив

І ми вже ніколи не розлучимось

Хіба що на фото в журналі

Але ти залишишся моєю зіркою…

…Тепер, коли періщить небачений дощ

Знай: ми належимо одне одному

Стань під мою пара-парасольку

Стань під мою пара-парасольку.

3

Старе рідне містечко має той самий вигляд,

Коли я виходжу з поїзда… (англ.).

4

Я йду, а зі мною моя мила Мері,

Золотаве волосся і уста, як вишні… (англ.).

5

Чемне дівча стало поганим —

Дубль третій

Мотор.

Мої шторми — безхмарні…

Хай буде дощ, я нá гідроплані в славу злечу

і впаду з індексом Доу Джонса…

1 ... 146 147
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Несподівана вакансія», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Несподівана вакансія"