Джеймс С. А. Корі - На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі

допомагали їм, правда? А якщо це так, то цим ви таки порушили

нейтральність вашої ролі тут, еге ж?

— Я намагався допомогти жінці, яку підстрелили, — відповів

Голден, поволі спинаючись на ноги. Йому боліла груднина. Та

це не страшно. Болітиме лише на вдих.

— Ніби й розважливий вчинок, — далі провадив розбір Мертрі.

— І це вся міра його допомоги терористам?

Вей кивнула головою — та й відвернулася знуджено.

— В такому разі немає й підстав вас затримувати, — далі

розводився Мертрі. «Він з’їхав із глузду, — подумав Голден. —

Переступає через усі межі. Пристрелити б його оце зараз — та й

по всьому!» Подумки він мов наживо уздрів, як Міллер киває

головою, схвалюючи такі його мислі.

— Сер! — мовила Вей, прикладаючи рушницю до плеча й

націляючись у пітьму. — Сюди йдуть!

— Притримай свої штанці! — порадив Еймос із пітьми, а тоді й

вийшов на світло. Він привів Басію Мертона, Керол Чівеве й

чимало інших колоністів.

— Боже мій! — вигукнула Керол, дивлячись на пожежу. — Хто-небудь вибрався звідти?

Один із безпеківців показав цівкою рушниці на тіло, що

лежало долі.

— Вона вибралась.

— Заді, — сказав Басія. — Вони вбили її.

Тут Мертрі вийшов наперед і прокашлявся. Коли всі звернули

на нього свої погляди, він сказав:

— Моя команда оточила цей будинок, де чарунка знаних

терористів активно готувалася вбити мене, капітана Голдена й

перебити весь загін безпекової служби КЕХ. Вони мали

вогнепальну зброю і, можливо, й вибухівку. Коли безпекова

команда КЕХ оголосила вимогу, щоб вони вийшли з будівлі без

зброї і з піднятими догори руками, ті відкрили вогонь. Усі

терористи були знищені вогнем у відповідь. Можливо, саме та

вибухівка, яку терористи планували використати проти нас, подіяла як прискорювач реакції, коли будинок загорівся. Усе

вчинено нами тут у відповідності з законом і як належало

вчинити для захисту персоналу КЕХ та посередника від ООН/

ОПА від заподіяння їм тілесної шкоди.

— Як належало… — з гіркотою в голосі повторила Керол, приголомшено дивлячись на дім у вогні.

— Пане Мертоне! — звернувся Мертрі до Басії. — Я такий

радий, що ви змогли приєднатися до нас. Сержанте Вей!

Заарештуйте Басію Мертона!

— Що? — здивувався Басія, підіймаючи руки догори й

задкуючи. — За що мене?

— Ні! — твердо мовив Голден, заступаючи Вей дорогу й

кладучи правицю на грудну пластину її обладунку. — Не бути

цьому.

— Пан Мертон належав до цієї змови, — заявив Мертрі, промовляючи досить голосно, аби його розчула й уся юрба

колоністів, яка все росла. — Він був присутній на тій таємній

сходці, де планувався той напад, і є також важливі свідчення

стосовно того, що він був учасником тієї атаки, коли вбито

п’ятьох моїх людей. А ще він міг би й дещо розповісти про те, що

спіткало губернатора Траїнґа. — І додав тихіше: — Геть з дороги, Голдене, а то ми пройдемо крізь вас!

Вей холодно посміхнулася капітанові. Інший кехівець в обхід їх

рушив до Басії, тримаючи в руках пластикові кайданки.

Еймос став перед Басією і кулаком ударив того кехівця в

обличчя. Звук був, мов молотком по шматку телятини.

Безпеківець упав на землю — лялькою, якій перечикнули нитки.

— Ані-ні! — мовив Еймос, а тоді потряс правицею і додав, скривившись: — Ой.

Решта безпекової команди негайно взяла його на приціл.

Голден, побачивши, що Еймос уже й поклав правицю на

пістолет, став перед ним і закричав:

— Стійте!

— Ми садимо його під арешт, — сказав Мертрі, показуючи на

Басію. — Так чи інак. Наразі ми заплющимо очі на напад на

одного з моїх людей. Голови, від емоцій гарячі, й все