Кері Блек - Секрети родини Бенет, Кері Блек

- Молись про пощаду! - Ян Теренс сплів найсильніше заклинання з використанням магії Хаосу та кинув у демона. 

На подив студентів заклинання розвіялось тільки но торкнувшись поморщеного тіла. Демон демонстративно відкрив рота та ліниво помахав долонею. 

- Ну все! - з цим окликом всі студенти підготували магічні кулі в руках та направили на демона та перш ніж вони кинули у нього, демон пробубнів щось схоже на заклинання та його очі запалали. 

Магія з його тіла вирвалась та проходячи крізь магію студентів, наче змія, направилась прямісінько в Ліліану, яку нажаль ніхто не міг прикрити, адже магія Смерті, якою володіли інші студенти болісно нашкодила б студентці Нокс.

- Це було лиш попередження, -  загрозливим та доволі моторошним голосом мовив демон.

Він зник так раптово, як і зʼявився, завдавши Ліліані шкоди. 

Дівчина впала на підлогу та затрусилась в агонії болю. 

- Чому вона не сцілює себе? - Кетрін присіла до неї. 

- Ліліано, ти чуєш мене? - Георг хотів торкнутись та рука застигла над дівчиною. 

Студентка закотила очі від болю та не переставала труситись. 

- Несемо в бар! - закомандував Теренс. 

- Що? - мовив хтось з дівчат.

- Поки приїде швидка, ми зможемо обезболити бодай трохи! - крикнув він та взяв під руки дівчину. Добре, що вона була у куртці та не відчувала дискомфорту від доторків. 

- Алкоголем? - звів брови Георг. 

- Знаєш кращий спосіб? 

- А потім нас знайшов викладач Арден, - закінчив розповідь Георг. 

- Ви мазахісти, - вкотре повторила я.

Я не думаю, що вони брехали та й навіщо їм це, але в мене є уточнюючі питання. 

- Не зважаючи на перегар, я не бачу інших  побічних дій вашої вилазки, - повернула погляд до Ліліани. 

- Тому що алкоголь дійсно допоміг, викладачко Бенет, - торкнулася вона своїх скроней. - Після дози, яку в мене влили, я змогла себе зцілити. 

- Чому ви не розказали цю історію заступнику? - задала друге питання. 

- Бо він сказав, - вона зніяковіла.

- Він сказав, яка наставниця, такі й студенти, - без сорому промовив Теренс. - І ми не стали виправдовуватись. 

В чомусь таки Артур правий.

- Про яке попередження говорив демон? - задала третє питання.

На це питання в них не було відповіді.

Кетрін, яка досі мовчала, підійшла блище до мого столу:

- Викдадачко Бенет, ви ж вірите нам?

Я стомлено видихнула. Щось є дивне в їх історії, наприклад чому демон не вбив Ліліану, адже судячи з  розповіді сил у нього було вдосталь? Що за попередження та кому воно адресоване?  Чому інші не бачили демона та не забили тривогу? Відчуття ніби їх дійсно підставляли… або ж мене…

- Покажете мені, де бачили демона, проведемо ревізію.