Мартіна Зоріна - Неможливий романс , Мартіна Зоріна

Розділ 4

/Ярослав/

 

Вогонь бажання — запалює тіло, серце та душу. Йому важко опиратися й ще важче не згоріти в ньому...

 

 Дівчина сиділа на підлозі, обіймаючи руками свої коліна і тремтіла. За лічені секунди, з впевненої в собі левиці, вона перетворилася в маленьке домашнє кошеня, яке загубилося й не може знайти додому. Захотілося сісти ближче, обійняти її та заспокоїти. Прошепотіти на вушко слова любові, пообіцявши, що поруч зі мною вона в безпеці.

 Природньо, нічого з цього я не зробив. Та й виглядало б це якось дивно. Й не приведи господь, дівчина подумає про мене казна-що й віднесе до категорії збоченців. Саме тому, я просто сів поруч і спробував розговорити її, щоб вона відволіклася від своїх якихось поганих думок. Але, як тільки я наблизився до неї, Челсі кинула на мене такий дивний, я б навіть сказав вбивчий погляд, сповнений страху і якогось відчаю, що я мало не потонув у її бурштинових вирах. Спіткнувся й перечипившись через власні відчуття, завмер.

Вона дивилася на мене такими очиськами, що перехоплювало подих. Маленька перелякана лань! Я бачив її занепокоєння й на мить, вирішив, що у неї теж клаустрофобія або ще якась із фобій. Навіть з’явилося бажання пригорнути її до себе, обійняти й захистити від усього мороку цього божевільного світу

Проте, дівчина не розділяла моїх бажань. Вона не просила допомоги, ба більше — відмовлялася від неї, ігноруючи мої спроби бути ввічливим. Я розумів, що ми розпочали наше знайомство не зовсім вдало(в основному, через мої природні чоловічі інстинкти), однак — невдячним, я ніколи не був.

Втім, моя рятівниця не бажала продовжувати знайомство, й мені довелося замовкнути. Сьогодні ця тендітна крихітка, практично, врятувала мені життя, і з вдячності, я не став дошкуляти її. Та цікавість продовжувала роз’їдати мене зсередини, і я ледь стримував себе, аби не переходити межі дозволеного.

«Це все стрес, друже! Опануй себе!»

Безсумнівно, дівчина мені сподобалася. З першого погляду. Що звичайно не прийнятного для мого характеру, та й мого способу життя взагалі. Я не закохуюся, не симпатизую і не заводжу знайомства подібним чином. Безумовно, мої інтимні стосунки можна охарактеризувати як непостійні та нетривалі, проте, пасії я собі вибираю ретельно і з розумом, не керуючись і не піддаючись інстинктам й вподобанням серця.

Та ось зараз, в цю хвилину, я був готовий наплювати на принципи й поцілувати дівчину: обхопити її тендітний стан руками, притягти до себе, і впитися в її ніжно-червоні губи солодким поцілунком. І це, аж ніяк не з почуття подяки за надану мені допомогу. Зовсім ні. Було в цій дівчинці з незвичайним ім’ям і бездонними очима кольору віскі, щось дивовижне та особливе. Щось знайоме, близьке та рідне. Щось таке незрозуміле і невідоме раніше, що все моє тіло, й, чорт забирай, душа, притягнулися до неї. Так, ніби вона мій магніт.

 Я відчував, яким важким та насиченим флюїдами стало повітря між нами. Атмосфера була напруженою й все могло вибухнути в будь-яку секунду.

 З кожною миттю мені було важче дихати, і ще складніше контролювати бажання. Яке, до речі, виникло також миттєво, як і жага відчути смак її губ. Я нібито зійшов з розуму, втрачаючи останні крихти здорового глузду, сідаючи ближче до Челсі й нахиляючи голову до її. До свербіння в руках, губах і в шаленому серце, мені хотілося припинити ці тортури, і вгамувати голод. Не тямлячи себе, я нахилився над дівчиною, яка все ще сиділа з закритими очима і щось бурмотіла. Я хотів торкнутися долонею її скул і провести подушечками пальцем по них, спускаючись нижче до губ. Я хотів привернути її увагу, а потім, не даючи можливості міркувати над тим, що відбувається, скуштувати її нектар. І я майже зробив це, однак...

Несподівано, з динаміків пролунав грубий чоловічий голос, й сповістив нас, що ліфт відремонтований. Челсі здригнулася й підійняла голову. Вона ніби прокинулася від довгого сну і різко схопившись на ноги, вибігла з ліфта, ледь його стулки прочинилися.

Дівчина рвонула до виходу, навіть не озираючись і не прощаючись, залишивши мене, споглядати на її силует, і кусати губи до крові, в спробах заспокоїться і заглушити біль не тільки в паху, а й в області серця.

Чортівня якась!

Я вийшов з ліфта слідом за прекрасною брюнеткою, й подякувавши майстру за допомогу, з сумбурними думками та в повному сум’ятті попрямував до офісу свого адвоката на переговори.

Зустріч обіцяла бути гучною та швидко закінчитися, адже я не тільки був злий і стурбований долею моєї компанії, та ще й не задоволений. Ця маленька мишка зуміла за кілька хвилин розворушити мою душу, і впорснути туди цієї огидної отрути з домішкою симпатії та жадання.

Якби не обставини. що змушували мене думати про роботу, я б спробував звабити юну красуню. Й вона нікуди б не втекла. Або як мінімум, не пішла б від мене просто так. Втім, ця хвилина божевілля, могла так само швидко зникнути, як і виникла. Й цьому я був би дуже радий. Менше за все мені зараз потрібно було прив’язуватися до когось. А використовувати настільки чистий і як мені здавалося, цінний діамант, не хотілося.

***

Помічниця адвоката Попова зустріла мене з усмішкою на устах. Молода дівчина, здається практикантка, весело щебетала, проводячи мене до кабінету боса. Вона раз по раз поглядала на мою праву руку, накручуючи на свій палець пасма довгого білявого волосся. Її досить глибоке декольте відкривало прекрасний вид на спокусливі форми.

Я підвів погляд і глянув дівчині у вічі. Вона зашарілася й прикусила нижню рожеву губу. Її грудна клітка ритмічно підіймалася вверх й опускалася вниз, натягуючи тканину білосніжної блузки з-під якої виднівся блідо-рожевий бюстгальтер.

Округлі стегна, тонка талія та невеличкі груди дівчини приваблювали й безперечно викликали жадання. Проте, вираз обличчя й порожнеча в очах псували загальний образ юної спокусниці.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍