Данило Туптало - Житія Святих - Вересень, Данило Туптало

мова нечесного, так і умовчання добрих діянь святих позбавляє доброчесної користі", почав згаданий трудолюбець, котрий після довгого смиренномудрого заперечення поклав надію на Божу поміч і на молитви Пречистої життя Матері і всіх святих, здійснювати доручене йому діло і це вже у перших трьох місяцях: Вересні, Жовтні та Листопаді житія, які там кладуться, справив обережно і все це моїй недостойності та братії моїй до розгляду і зволення оголосив і для видання друком подав - на три місяці одну книгу склав, дбаючи, щоб усі ті тримісячні книги були в славу Богові, славленому в святій Тройці, що в третій місяць виходу синів ізраїлевих від Єгипетської землі привів їх до гори Синайської, що як неба образ, і в честь троїчної Божої честі найяснішої всіх трьох ієрархій ангельських небесної цариці Богородиці, Приснодіви Марії, що зачавши Слово Боже, пробула з матір'ю «голосу» Його три місяці. Через це хай буде це тримісячне зображення книжне наслідувальне і навченому в третьому Небі учителю, який, як написано в Діях, увійшов у храм, сміливо, не вагаючись, три місяці промовляв і запевняв про царство , Боже і знову: прийшов у певні краї і втішив учнів словом довгим, прийшов у Елладу і пожив три місяці.

Хай буде нам і всім відомо, що написання це житій святих — не від якихось потоків історій, а від самих джерел є почерпане трудолюбством письменника цього, Що мав найперше і в правдивій історії найщедріше джерело: вищезгаданого блаженного Симеона Метафраста і при ньому численних учителів святих східних, частково і західних давніх святих, що в православ'ї просіяли, також і достовірних істориків грецьких, їх же всіх імена на осібнім тут аркуші після цієї передмови знайдеш. Нарешті ж, як верх цілої істини та достовір'я досконалість, мав великі книги Мінеї Четьї блаженного Макарія, митрополита Московського та всієї Росії, котрий жив у літо від буття світу 7064 (1556), у царство благочестивого царя і великого князя Івана Васильовича, всієї Росії самодержця. А ті його великі книги Мінеї Четьї, зволенням пресвітлих і державних благочестивих великих государів наших царів і великих князів Івана Олексійовича, Петра Олексійовича; всієї Великої, Малої та Білої Росії самодержців, святійший і всеблаженніший кир Іоаким Московський і всієї Росії і всіх північних країн патріярх, великий наш пан і архіпастир, на моління блаженної пам'яті Інокентія Ґізеля, архимандрита Києво-Печерського, заради погодження в писанні житій святих, зволив переслати з Москви із своїм архіпастирським благословенням, поданим ще тому (Інокентію Гізелю) на видання в лаврі Києво-Печерській книг житій святих, за зводом із тих Міней Четьїх, що в усьому погоджуються в історіях з блаженним Симеоном Метафрастом, за винятком подекуди рукописних помилок і деяких давніх іноземних приказок, їхнє виправлення сам той блаженний митрополит Макарій наступникам залишив. Таке-бо в своїй до тих книг передмові пише: "Писав я ці святі великі книги у великому Новіграді, як коли був там архієпископом, а писав я і збирав і в єдине І місце їх з'єднував дванадцять років великим коштом та багатьма різними писарями, не шкодуючи срібла і всіляких почестей. Але найбільше праці й подвигу подав на виправлення іноземних та давніх приказок, перекладаючи на руську мову і, скільки нам Бог подав зрозуміти, стільки і зміг я виправити, дещо й досі не виправлено в них залишається, і це залишив тим, що зможуть після нас виправити із Божою поміччю". А нижче в тій-таки передмові каже: "Молю тих, що прочитають ці святі книги, котрі можуть з Божою поміччю в них недокінчене справити і за те від Бога візьмуть подвійне воздаяння, а від усіх святих благословення". Від таких ото джерел черпав трудолюбець діла того, творячи цей життєносний потік для напоєння спраглим користі душам християнським, численні про те книги прочитавши і саму істину від кожної історії зберігаючи, окрім численних зайвих, темних і важко зрозумілих слів: житія бо святих багатьох давніх письменників за широтою словес розпростерті, отож, коли б тут всі до єдиного слова було написано, то величина одного місяця перевищувала б цілого року Пролог, і читач чи слухач таке житіє, знудившись, перестав би (читати чи слухати) і не докінчив би, і цілковито історії не втямив би. Через що треба доглядати, щоб і книги були не незмірно великі, і читач чи слухач житія котрогось із святих хай не зупиниться без докінчення, і історія хай буде найзрозуміліша; тож зайвину слів не конче потрібних відклав, а короткими і найяснішими, і цілком зрозумілими реченнями всі дії святих намагався описати, нічого нового й неправедно від себе не докладаючи, але засвідчивши із святим Софронієм Єрусалимським таке; "Не почну брехати на святих". Ти ж бо, благочестивий читачу, подякуй Богові в Тройці святій єдиному, хваленому в святих своїх, і тому, що уже зумів здійснити і друком видати книгу цю добро-потрібну житій святих на три перші місяці, і описані в них праці та подвиги святих прийми люб'язно й користуйся, намагаючись і собі наслідувати житіям святих, і хай сподобишся за життя своє боговгодне до вписання у книгу життя вічного та ликостояння із святими на небесах. У книзі ж цій помилки коли які письменницькі чи друкарські знайдеш, любов'ю, що покриває безліч гріхів, виправ і молись старанно, хай той-таки преблагий Бог-Животворець, умолений своїми святими, пошле свою всесильну і всемогутню поміч на писання інших усіх місяців, на швидке і добре до кінця здійснення тому ж трудолюбному письменникові і нам усім у лаврі святій Києво-Печерській, що про те дбало піклуються, і хай у дні наші довершенням всецілим тих книг, на всі дванадцять місяців, сподобимося подячно похвалитися в Бозі всі, що читають та слухають, кажучи: "Очі ж ваші блаженні, що бачать, і вуха ваші, що чують". Амінь.

Благочестю твоєму доброчесного і вічного життя старанні побажальники й постійні молільники святої великої чудотворної лаври Печерської Київської недостойний архимандрит Варлаам [Ясинський] з усією в Христі братією.

Учителі, письменники, історики, повіствувлльники, від них-бо книгу цю складено, такі вони:

Атанасій Великий, архієпископ Олександрійський

Амвросій, єпископ Медіоланський

Анастасій Синаїта

Анастасій, книгохранитель

Андрій Критський, єпископ

Антоній, учень святого Симеона Стовпника

Василій Великий

Василій, Селевкій, єпископ

Герман, патріярх Цареградський

Георгій, єпископ Никомидійський

Георгій, архієпископ Олександрійський

Георгій Пахимера

Георгій Кедрин, історик грецький

Григорій Бесідовник, папа Римський

Григорій, єпископ Ниський

Григорій, єпископ Туринський

Діонисій Ареопаги

Доротей, єпископ Тирський.

Євод, апостол від сімдесяти, єпископ Антіохійський

Євагрій Схоластик

Євсевій, званий Памфіл, єпископ кесарії Палестинської

Євтимій, єпископ Терновський

Єпифаній, єпископ Кіпрський

Єрмій Созомен

Єфрем Сирин

Яків, брат Господній, перший