Геннадій Обушній - Екст, Геннадій Обушній

Стоп, у модулі ж є медичний бокс! Стрибок, політ, зрушив панель. Де ж антидоти? Не те, не те, не те, ось щось. Не дуже, але підійде. Жменя пігулок, запити цим розчином.

Тепер енергія. Якщо вижило одне джерело енергії, то має встояти ще щось. А що вижило? Так, це класичний примітивний гіромагнітний накопичувач. А скафандри? Вони укомплектовані простими акумуляторами. Повинні жити, але вони слабенькі. Для чого слабенькі? Стоп, Лео, зберися.

Треба запустити привід і піти. Але система управління, стабілізатори та конфігуратори не працюють. Без системи управління обійдемося, вміємо ходити й на ручному управлінні. Нарешті прояснилося головне завдання: запустити реактор.

Стрибок, політ до реакторної, морок, заблокована двері. Стрибок назад, одягнути скафандр, повернутися, ввімкнути ліхтар. Двері не піддаються. Автоматичне блокування! Панель управління мертва. Крик відчаю, що майже розірвав легені. Двері відчинити неможливо-о-о!

Щось відсуває Лео вбік і модуль струшують два могутніх удари. З диким скреготом двері деформуються і провалюються всередину відсіку. Семмі, розумник! Кришка блоку управління не піддається. Теж автоматичне блокування!

— Семмі, допоможи!

Скрегіт — і зірвана кришка, ледь ухилився. Швидка перекомутація (а не любили в училищі цю дисципліну — низькорівневий ремонт) на автономну роботу. Задати потужність... скільки ж... більше 0,2 особисто я не ганяв... невідомо, що пошкоджено всередині, але інструкція гарантує 0,95 необмежено довго, ставимо 0,5. Ключ угору, індикатори ожили! Дуже обережно натиснути кнопку запуску реактора. Тиша в модулі закінчилася, з’явилися звуки. Тепер до боксу приводу, переключити на ручне управління. Двері знову заклинило, але ми вже маємо технологію.

— Семмі!

І ще одна залізяка переможена. Ключі переставлені. Тепер найстрашніше — йти на місток, залитий сліпучою смертоносною кашею. Опуститися в крісло, пристебнутися, витягнути панель ручного управління.

— Кет, на зв’язок.

Перевірити стабілізатори. Працюють. Повернути модуль, зірка під ногами. Перевірити конфігуратори. Стоп!

— Семмі, збери вирвані двері й зачини їх на кухні!

Почувши стукіт зачинених дверей, перевірив конфігуратори. Все працює, з’явилася гравітація.

— На зв’язку Лео.

— Кет, я втратив орієнтацію і не знаю, де ти. Привід відновлений і зараз вручну будемо йти від зірки на 2-х g, більше не витримаємо. Цей канал зв’язку буде маяком. Відповідай, скільки часу пройшло з моменту катастрофи і чи бачиш ти нас?

— Лео, пройшло сорок три хвилини. Вас ще не бачу, але в будь-якому випадку знайду.

— Дякую, моя розумнице. До зустрічі, Кет. Не наказую, а прошу: постарайся врятувати Семмі. Я хапнув занадто багато.

— Добре.

Лео відчув, що в модулі дуже жарко. Не працює кондиціонер і регенерація.

— Семмі!

І треті двері спочили на кухні. Додалося звуків, але почуття прохолоди не прийшло. Шкіра пашіла, нудота, проте втоми поки що не відчувалося. Роздягнувся догола і знову сів у крісло.

— Семмі, знайди собі місцинку. Даю повну тягу.

Поруч із кріслом мовчки лягла величезна, до плеча, голова й скосила око на Лео. Він повернувся до Семмі, напівобійняв його і прошепотів:

— Все буде добре, малюче.

Час його, схоже, вичерпався. Свідомість зникла. Кет знайшла їх лише за десять годин. Біля самісінького шлюзу лежав Семмі, згорнувшись клубком, і всередині цієї живої гори був Лео, дбайливо закритий з усіх боків лапами, хвостом і тілом звіра. Обидва живі, але без свідомості.

Згідно наказу, Кет відмила Лео, упакувала в прозорий технічний гель і помістила в камеру анабіозу. Зняти біокопію не вдалося, сканер відмовив. Семмі перенесла в другий ангар і, зібравши воєдино всю штучно-інтелектуальну мужність, ввела протектор «Радикал», попросту очистку.

За тиждень симур почав подавати ознаки життя, за два вже ставав на ноги при 0,5 g. Могутній організм маловивченої істоти зміг побороти позамежну дозу радіації. Чи допомогла йому очистка, складна високоорганізована регенеруюча плазма, невідомо. Адже призначена вона тільки для одного виду, для ханнів. Змінився тільки колір шерсті, з м’якого попелястого став багряно-червоним.

Семмі почав потроху їсти, і за місяць майже прийшов у норму. Якщо вважати нормальним те, що весь час він проводив біля прозорої перегородки, за якою стояв саркофаг Лео. Ось так і опинилась загубленою в просторі дивна група: машина, тварина і розумний в анабіозі. Чи випадково?

Розділ 2. Історія Кет і Семмі

Голос для Семмі

Кет завжди була зайнята роботою. Вона потроху відновлювала контроль за катером, вела постійні спостереження і вимірювання. Зуміла оживити приймачі системи прямого зв’язку і вичавити дальність 50 парсек. Крихти, звичайно, до крейсера вдесятеро далі. Але все ж... Часто створювала аватару і намагалася розмовляти з Семмі.

А що таке Кет? Бортовий комп’ютер для управління катером, точніше для власне управління, контролю і обслуговування всіх систем, управління додатковими пристроями, системами і лабораторіями. Саме Кет об’єднує всю розрізнену купу металу в єдиний організм — розвідувальний катер. Спеціально для подібних завдань ханни побудували машину з об’єктно-орієнтованим процесорним блоком, доповнили її нечіткою логікою і самонавчанням. Серія катерів і керуючих машин вийшла дуже вдалою і довгоживучою, а Кет функціонувала вже понад 400 років, змінивши кілька пілотів.

Чи були пілоти друзями Кет? Важко сказати. Треба спочатку визначити поняття «друг». Занадто різна швидкість сприйняття, інша логіка та мотивація вчинків. Чи мала Кет друзів взагалі? Важко сказати. Але відомо, що катери підтримують між собою зв’язок, й іноді обмін йде без видимої причини. Причому спостерігається явна нерівномірність обмінів, з кимось значно частіше, ніж з іншими. А при шлюзуванні на крейсері катери самі обирають паркувальні ангари. Чи можна це назвати дружбою? А що таке дружба?

Вона нічого не могла забути і прохання Лео врятувати Семмі також. А як? Незважаючи на фізичне одужання, психологічний стан Семмі погіршувався. Все рідше він відходив від скляної стіни Лео і все менше рухався. Кет знову й знову поверталася до останньої розмови з Лео і аналізувала кожне слово. Що таке прохання? Це не є прямим наказом. Але якщо це не наказ, то що означає «постарайся врятувати Семмі?» Немає певної процедури і алгоритму. Значить, треба вибрати алгоритм з уже існуючих або розробити новий. А як розробити новий? Необхідні критерії. Вона почала підбирати критерії.

Що таке Семмі? Біологічний об’єкт. Що необхідно для життєдіяльності біологічного об’єкта? Насамперед життєве середовище: відповідна газова атмосфера та їжа. Це є, але життєві параметри падають. Що ще? Щось понад фізіологією. Семмі розумний, безумовно. Він прекрасно розуміє мову. Що важливо для розумної істоти? Мотивація. Мета. Заняття.

Кет так і не усвідомила, що саме в цей момент вона перетнула хитку грань синтетики й розуму. Вона прийняла самостійне рішення.

Отож якось