Крістіна Бердінських - Єлюди. Теплі історії з Майдану

У Будинку профспілок запис на стрижку в порядку живої черги. Можуть приходити жінки й чоловіки. Оленка приїхала до Києва лише на кілька днів. Упевнена, що волонтери-перукарі тут потрібні. Адже деякі мітингувальники на Майдані вже дуже давно. Сподівається, що ця ідея сподобається молодим майстрам і її справу продовжать.

***

Юля – координатор «Відкритого університету» на Майдані. На мою думку, це один із найцікавіших проектів: щодня на невеликій сцені цікаві люди читають лекції на різні теми. «Відкритий університет» розпочав свою роботу 8 грудня. Ще не було сцени, і перші лектори виступали із гучномовцем. 10 грудня з’явилася маленька сцена. Творці «Відкритого університету» насамперед хотіли зацікавити студентів. Але аудиторія приходила різна – від менеджерів компаній до будівельників.

З моменту створення університету зі сцени прочитали понад 150 лекцій. Економісти, громадські й культурні діячі, науковці, екологи, автори різних проектів. Там також інколи виступають митці – співають і читають вірші. Послухати лекції часто приходять ті, хто не здогадується про існування Facebook чи сучасного мистецтва. За цим цікаво спостерігати. Лектор розповідає про деталі якоїсь економічної реформи, а в цей час хтось стоїть перед сценою і їсть бутерброд.

Інколи послухати лекцію приходять зовсім мало людей. Проте публіка дуже щира й охоче ставить запитання, каже Юля. Вона, до речі, працює у Київській школі економіки.

28 грудня 2013

Оля з Донецька й Лілія зі Львова познайомились 2,5 року тому на конференції у Дніпропетровську. На Євромайдані дві подруги започаткували чудову акцію – «Дружня країна». Оля на фото з табличкою «Донецьк», Лілія зараз у Львові, але переказуємо їй вітання.

Дівчата хотіли показати всім, що ті стереотипи й міфи, які намагаються нав’язати деякі політики, зараз не мають значення. Особливо для молоді, яка дізнається новини не з телевізора, а з Інтернету. Тому розсварити між собою друзів чи ввести їх в оману дезінформацію про розкол країни не вдасться.

Сьогодні біля одного з наметів організатори акції пропонують обрати табличку зі своїм рідним містом і сфотографуватись із будь-яким іншим учасником Євромайдану. Зацікавленість аудиторії величезна.

***

Тарас Антонович, 73 роки, Львів, козак. За своє життя переніс три інфаркти й два мікроінсульти, але дух бойовий! На Майдан приїхав 24 листопада, першим із козаків Прикарпатської Січі (Українське козацтво). Генеральний старшина. Прямо з Майдану його забрала київська подружня пара переночувати до себе в квартиру. З того часу не відпускають, жартує Тарас Антонович і розповідає подробиці про подружжя. Вона – лікар, він – науковець.

Пан Тарас вже 23 роки в козацтві, до того був робітником. Козак на Майдані зранку до вечора на ногах. Інші мітингувальники люблять сидіти біля вогнища, а він ходити. Якщо на 15 хвилин присяде відпочити – це добре. На Різдво збирається поїхати додому, де на нього чекає родина. Жінка, син, донька, четверо онуків і один правнук.

***

Це 12-річний Ілля Бондаренко і 11-річна Тетяна Жмендак, дует скрипалів. Музичний «тато» дітей розповідає, що Тетяна грає на скрипці з 2010 року. До цього її улюбленим інструментом була флейта. У тому самому році виник цей унікальних дует. Ілля й Тетяна виступають на класичних і джазових фестивалях, мають безліч нагород. Єдині діти, які грали на Alfa Jazz Fest у 2012 році. Вони також виступають із тріо Наталії Лебедєвої.

Сьогодні юні музиканти грали на малій сцені Євромайдану 20 чи 30 хвилин. Японська піаністка Чісато, яка була присутня на концерті, захоплено плескала у долоні. У Іллі ж і Тетянки дуже змерзли руки. Це можна було побачити за лаштунками сцени після їхнього виступу. Вони швидко надягали рукавички й зігрівали руки. Як справжні профі, на сцені вони не показували, що відчувають якийсь дискомфорт. Були лише емоції, тепло й музика.

29 грудня 2013

Максим. Вийшов на Євромайдан 1 грудня, чергував багато разів вночі. 10 грудня прийшов у центр о 21.00 і залишився там до 9-ї ранку. У цю ніч була невдала спроба силовиків розігнати Майдан. Максим був біля вулиці Костьольна. Разом із трьома іншими чоловіками організував людей, які стали живим щитом між