Ольга Пилипенко - Байки діточкам про Коська-домовичка. Школа безпеки для малюків

ліву. Одне вухо на шапці-вушанці стирчало догори, інше дивилося долі. А на самісінькій маківці сиділи двійко зайців!

— Домовичок, еге ж? — поцікавився дідуньо. — А я — Лісовик. Господар лісу. Я тебе довгенько вже чекаю. Від позавчора! То ходімо?

Домовичок нерішуче підвівся і поплентався до Лісовика. Той узяв його за руку і вивів із комірчини.

— Тільки є одна умова, хлопче. Ти будеш слухняним і не відступатимеш від мене ні на крок. Знаєш, як у лісі небезпечно?

— Еге ж… Татко з мамою розповідали… — прошепотів Кося.

Йому було трохи лячно, але він вирішив вірити Лісовикові. І слухатися — навіть якщо страшенно закортить учинити на свій розсуд.

Дорожні правила домовичка

1. Перетинай дорогу лише в тому місці, де є світлофор, регулювальник чи білі смужки — пішохідний перехід.

2. Переходь лише тоді, коли на світлофорі ввімкнеться зелене світло чи коли регулювальник накаже машинам праворуч і ліворуч стояти (задля цього він встане обличчям або спиною до руху).

3. До того як переходити, подивися спершу ліворуч, а тоді праворуч — переконайся, що автівки не рухаються.

4. Переправляючись на інший бік дороги, іди спокійно. Не біжи! І не відволікайся — дивися виключно на світлофор і на машини.

5. Перетинаючи дорогу на перехресті, слідкуй, аби автівка не вивертала з-за рогу.

6. Гуляти і кататися на велосипеді можна лише на хідниках чи велосипедних доріжках. У жодному разі не виїжджай на шосе!

7. Якщо ти впустиш на дорогу свою іграшку (м’ячик, самокат тощо) — не біжи за нею! Це небезпечно — можна потрапити під машину.

8. Коли виходиш на зупинці з автобуса — оминай його ззаду. Натомість трамвай слід обходити спереду.

9. Запам’ятай значення дорожніх знаків, ось деякі з них:

Лісові дива
Байки про те, як домовичок потрапив невідомо куди, побачив казна-що і перетворився бозна на кого; а ще про те, як він тричі міг не повернутися додому… Вогники на болоті

Вибравшись зі Змієвої печери, Кося з Лісовиком потрапили просто до лісу. Домовичок ніколи в житті не бачив таких величезних дерев! Йому досі не доводилося гуляти поміж такої височезної трави. І нюхати такі духмяні квіти. А ще він не знав, що на світі бувають такі гарні метелики, бабки та жуки. Від захвату в Косі забрало дихання!

А між тим дідуньо без угаву напучував його:

— Якщо тобі закортить зірвати ягідку чи травинку — спершу мене спитай. У лісі повно того, чого взагалі краще не займати. І коло ставка поводься обережно. Водяник запропонує тобі погратися, але ти не погоджуйся. Це небезпечно! І ще: помітиш сірий туман — не набли…

Лісовик бубонів і бубонів, одначе Кося його вже не чув. Ураз зупинившись, він витріщився в бік дрімучих заростів. Там, поміж дерев, стояли його батьки! Вони мали досить химерний вигляд, адже їхні тіла були білими і майже прозорими. Але це напевно були вони!

Мама з татом помахали домовичкові руками, і він мерщій кинувся до них. Проте, наблизившись до лісової гущавини, Кося усвідомив свою помилку: батьки знаходилися далі, ніж він розраховував! Домовичок двома стрибками дістався того місця, де вони буцімто стояли, але знову схибив. Тато й мама опинилися трохи збоку, ліворуч від нього.

Кружляючи поміж дерев, Кося погнав їм назустріч. Проте батьки все віддалялися, хоча й не припиняли манити його до себе. Знесилений, домовичок зрештою зупинився. Роззирнувся… І виявив, що заблукав!