Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Пригодницькі книги » Байки діточкам про Коська-домовичка. Школа безпеки для малюків 📚 - Українською

Ольга Пилипенко - Байки діточкам про Коська-домовичка. Школа безпеки для малюків

232
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Байки діточкам про Коська-домовичка. Школа безпеки для малюків" автора Ольга Пилипенко. Жанр книги: Пригодницькі книги / Книги для дітей.
Книга «Байки діточкам про Коська-домовичка. Школа безпеки для малюків» була написана автором - Ольга Пилипенко. Читати онлайн безкоштовно в повній версії. Бібліотека популярних книг "Knigoed.club"
Поділитися книгою "Байки діточкам про Коська-домовичка. Школа безпеки для малюків" в соціальних мережах: 

Домовичок Кося обожнює бешкетувати, тому часто потрапляє в небезпечні ситуації, але завжди знаходить вихід, а заразом складає правила безпечної поведінки для детей.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 16
Перейти на сторінку:
Ольга Пилипенко
Байки діточкам про Коська-домовичка. Школа безпеки для малюків
Любі татусі, мамусі, бабуні й дідуні!

Напевне, ви вже відчули, який допитливий ваш малюк! Аби пізнати навколишній світ, йому необхідно все мацати, нюхати і куштувати. І він не вгамується, доки не випробує незнайоме «явище» на собі. За ним так важко встежити! А ще складніше — пояснити, чому не можна робити те чи те, і закликати до послуху.

От ми й вирішили трішечки вам допомогти! Спробуймо запропонувати малюкові гірку пігулку «не можна», вмочивши її в солодкий сироп казки. Адже дітлахам простіше щось осягнути, коли оте «щось» яскраво виглядає і чітко постає в уяві.

Отже, садовіть дитинку поруч себе і розпочинайте читати цю книжку разом із нею! Вочевидь, вам буде цікаво обговорювати вчинки героїв, робити висновки і ділитися враженнями.

Вітаємо тебе, друже!

Зізнайся, батьки неодноразово повторюють тобі: «Не мож­на, не бери, не чіпай!..» А ти ніяк не второпаєш: ну ЧОМУ ту штуку не можна помацати? ЧОМУ ходити туди заборонено?!

А хочеш, ми тебе де з ким познайомимо? Поглянь-но — це маленький домовичок Кося. Не бійся, він анітрішечки не страшний, ба навіть добрий та милий. І звісно ж, неймовірно допитливий — точно як ти! Йому меду не давай, лише дозволь побачити й випробувати що-небудь новеньке. Ми впевнені: спілкуючись із ним, ти ніколи не засумуєш! Тільки уважно слухай Косині історії та накручуй на вуса, аби не повторити його помилок. Нашому героєві цього зовсім не хотілось би!

Будьмо знайомі — Кося!

Загалом, за документами він Бабайко. Назвали його так, бо всіх домовичків заведено іменувати Бабайками. Та коли наш домовичок навчився ходити, всі помітили, що ноги він ставить косо, і це виглядало страшенно кумедно. А згодом виявилося: варто маляті здивуватися, обуритися чи викинути коника, як його очі збігаються до носа. Тому-то батьки й вирішили, що ім’я Кося пасуватиме йому значно більше.

Живе Кося з татом і мамою — домовиками Хомою та Хим­кою — в затишній сільській хаті. Дах у неї з черепиці, стіни — з цегли, а віконниці — з дерева. Іще й долівка рипить, і двері співають… Тому Кося обожнює цю хатину!

Однак родина його живе не в самому будинку, а в літній кухні, розташованій на подвір’ї. Там домовикам зручніше — адже вони звикли спати всередині печі, що топиться дровами, а така піч є лише в кухні. Та й окрім неї там повнісінько усіляких дивовиж! На долівці й на лавах громадяться плетені кошики і череп’яні глечики; стелю прикрашають мотузки зі жмутками духмяних квітів, а стіну — картина з ведмедиками. Кося дуже полюбляє її розглядати… І уявляти, що ведмедики ось-ось простягнуть до нього лапи й запросять до гри у свій ліс.

Отже, Кося — звичайнісінький домовичок. Його розкуйов­джене волосся стирчить навсібіч на кшталт строкатих го­лочок. Незгірше стирчать великі вуха, потрібні для підслухо­вування розмов господарів. І довгенький носик, якого просто неможливо не пхати до хазяйського проса! А величезні очиська — одне блакитне, інше каре — поглядають зачудовано і приязно. Хоча коли домовичок зводить їх до носа, здається, буцімто він дражниться.

Щодня Косині батьки, як усі дорослі, ходять на роботу: прибирають хазяйську (тобто Велику) і ще сусідні хатини, покинуті домовиками, й отримують за це смачний обід. Адже домовики не звикли байдикувати з ранку до ночі, лежачи на печі! До того ж їм просто до вподоби, коли навкруги чисто.

Тому вдень Кося дає собі лад самотужки. Зокрема, вирушає до Великої Хатини — бо там гратися набагато цікавіше, ніж у літній кухні!

Отож одного дня, коли й господарі, й батьки пішли на роботу, Кося вкотре подався до Великої Хати…

Несподівані гості
Байка про те, як Кося стрітив химерних створінь і вперше перепудився — до гикавки, та ще й кілька разів поспіль

Доти Кося бешкетував обережно. Гойдався на дверях, підспівуючи їхньому скрипінню. Кружляв на люстрі. Видирався на фіранки і майстрував із них гамак… Одначе того разу все пішло шкереберть! Тільки-но домовичок зачепився за фіранку, та затріщала і скинула його долі!

— У-у-у-у-у! — заквилив Кося, немов ображений привид.

Виявляється, він став заважкий для фіранок. А отже, слід було негайно вигадувати інші витівки!

Домовичок помізкував — і гулькнув під диван. Щоб у халабуду погратися. Проте халабуда виявилася темною й тісною. Тому Косі враз стало сумно й нудно, і він подався до шафи.

«Цікаво, що там ховають господарі? — міркував собі домовичок, малюючи в уяві реактивні віники та швабри з автокеруванням. — Може, з тим начинням вийде погратися?..»

Плекаючи цю мрію, він підстрибнув і схопився за ручку. Вона опустилась, але дверцята не відчинилися. Кося потягнув дужче, ба навіть ногами в шафу вперся, одначе капосні дверцята не піддалися.

— От лихо! — розлютився він, аж тут помітив під ручкою ключик.

Ляснувши

1 2 ... 16
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Байки діточкам про Коська-домовичка. Школа безпеки для малюків», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Байки діточкам про Коська-домовичка. Школа безпеки для малюків"