Автор невідомий - Епоси, міфи, легенди та сказання - Старша Едда. Епос
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Одін промовив:
3
«Багато я їздив,
багато я звідав,
багато я сильних спізнав;
бажаю дізнатись,
як Вафтруднірові
ведеться в палатах його».
Фріґґ одказала:
«Щасливо рушай,
щасливо вертай,
щастя тобі на шляху!
Мудрість нехай
допоможе Всебатькові[89]
бесіду з йотуном вести».
5
Вирушив Одін
поговорити
з йотуном мудрим;
прибув Іґґ[90] до хати
Імового батька[91]
і в залу ступив.
Одін промовив:
6
«Шана тобі, Вафтрудніре!
Нині прийшов я
тебе повидати;
волію дізнатись,
чи ти наймудріший,
чи йотун всемудрий?»
Вафтруднір мовив:
7
«Що се за муж
у залах моїх
словами жбурляє?
Назовні не вийдеш
з покоїв оцих,
як мудрим себе не покажеш!»
Одін промовив:
8
«Я Ґаґнрадом[92] звуся;
з дороги мене
змучила спрага,
стомила мандрівка, —
жадаю запросин
й гостинности, йотуне».
Вафтруднір мовив:
9
«Ґаґнраде, чом ти
у сінях стоїш[93]?
Проходь та у залі сідай!
Подивимось нині,
хто розумніший,
гість а чи йотун старий[94]!»
Одін промовив:
10
«Муж незаможний,
як до заможного прийде,
мовчить або каже, що треба;
балакучий надміру,
думаю, здибає лиха
від кригосердого[95]».
Вафтруднір мовив:
11
«Скажи мені, Ґаґнрад,
якщо вже стояти волієш
і мудрістю мірятись,
як зветься кінь,
що возить на спині
день для людей?»
Одін промовив:
12
«Скінфаксі зветься,
він ясную днину
людям везе;
найкращим конем
із гривою світлою
вважається він у хрейдґотів[96]».
Вафтруднір мовив:
13
«Скажи мені, Ґаґнрад,
якщо вже стояти волієш
і мудрістю мірятись,
хто той жеребчик,
зі сходу що возить
ніч для богів?»
Одін промовив:
14
«Хрімфаксі кінь той,
що ніч доправляє
для добрих богів;
піна з вудил його
крапає вранці;
звідти роса у долинах».
Вафтруднір мовив:
15
«Скажи мені, Ґаґнрад,
якщо вже стояти волієш
і мудрістю мірятись,
як зветься ріка
між йотунів землями
та володінням богів?»
Одін промовив:
16
«Іфінґом зветься ріка
між йотунів землями
та володінням богів;
вільно біжить,
ніколи її
мороз не скує».
Вафтруднір мовив:
17
«Скажи мені, Ґаґнрад,
якщо вже стояти волієш
і мудрістю мірятись,
як зветься поле,
де буде битва
між Суртом й богами благими?»
Одін промовив:
18
«Віґрід — те поле,
де буде битва
між Суртом й богами благими;
сто переходів —
то довжина
і ширина поля бою».
Вафтруднір мовив:
19
«Мудрий ти, гостю,
сідай же на лавку,
з турсом розмову тримати,
закладемо голови,
гостю кмітливий,
заставою в нашім змаганні».
Одін промовив:
20
«Скажи тепер ти,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
звідки земля появилась
і небо високе, повідай,
о йотуне мудрий?»
Вафтруднір мовив:
21
«З Іміра[97] плоті
земля утворилась,
а гори — з кісток,
небо — із черепу
інистохолодного троля,
а з крови — моря».
Одін промовив:
22
«Скажи тепер вдруге,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
місяць від кого походить,
який люди бачать вгорі,
і сонце так само?»
Вафтруднір мовив:
23
«Мундільфарі — ім'я
місяця батька,
і сонця так само;
обходити небо
щодня вони мають,
так міряють час».
Одін промовив:
24
«Скажи тепер втретє,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
від кого походить
день над людьми
і з мороком ніч?»
Вафтруднір мовив:
25
«Деллінґом зветься,
хто день породив,
а Нйор — батько ночі;
повню й безмісячну ніч
створили боги,
щоб міряти час».
Одін промовив:
26
«Скажи учетверте,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
від кого походить зима
і лагідне літо
у мудрих богів?»
Вафтруднір мовив:
27
«Віндсваль[98] — ім'я
батька зими,
а літа — Свасуд[99]».
Одін промовив:
28
«Скажи тепер вп'яте,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
хто старшим з асів
чи з Іміра роду
був за давніх часів?»
Вафтруднір мовив:
29
«За многії зими
до того, як землю створили,
народжений був Берґельмір,
Був Трудґельміром
батько його,
і Аурґельмір — його дід».
Одін промовив:
30
«Скажи тепер вшосте,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
від кого пішов Аурґельмір
з йотунів роду,
турсе премудрий?»
Вафтруднір мовив:
31
«Еліваґару[100]
крапали бризки,
йотун із хвиль утворився;
з нашого лютого роду
всі так з'явились,
тому ми й жорстокі».
Одін промовив:
32
«Скажи тепер всьоме,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
робом яким породив
йотун безумний нащадків,
жінки не маючи?»
Вафтруднір мовив:
33
«Під пахвою виросли
у хрімтурса мудрого
дочка і син;
нога від ноги
народила у нього
шестиголового сина».
Одін промовив:
34
«Увосьме скажи,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
що ти найперше
тримаєш у пам'яті,
турсе всемудрий?»
Вафтруднір мовив:
35
«За многії зими
до того, як землю створили,
народжений був Берґельмір;
ось перше, що я
пам'ятаю і бачив:
як у труну його клали».
Одін промовив:
36
«Скажи удев'яте,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
звідки вітри прибувають,
летять понад хвилями,
людям невидимі?»
Вафтруднір мовив:
37
«Хресвельґом[101] зветься
йотун в орлиній подобі,
аж на краю землі він сидить;
крила його
здіймають вітри
над усіма племенами».
Одін промовив:
38
«Скажи удесяте,
як розум тобі допоможе,
і ти, Вафтрудніре, тямущий,
звідки з'явився
Нйорд[102] серед асів —
у храмах і капищах
вельми шанований він,
хоч асам не родич».
Вафтруднір мовив:
39
«У Ванахеймі
родився той бог,
до асів пішов як заручник;
по гибелі світу
вернеться він
до ванів премудрих».
Одін промовив:
40
«Скажи в одинадцяте,
що то за місце, —
кожного дня там січуться?
Обрані воїни,
в битвах полеглі,
сидять і бенкетують потому».
Вафтруднір мовив:
41
«Ейнхерії[103] всі
в Одіна місці[104]
січуться щодня;
Обрані воїни,
в битвах полеглі,
сидять і бенкетують потому».
Одін промовив:
42
«Скажи у дванадцяте,
звідки ти долі богів
знаєш усіх, Вафтрудніре?
Про йотунів тайни
і всіх ти богів
правду повідав,
турсе всемудрий».
Вафтруднір мовив:
43
«Про йотунів тайни
і всіх я богів
мовити зміг,
бо цілий світ
довелося об'їхати;
дев'ять світів я навідав,
пекельний Ніфльхель[105];
мертві туди потрапляють».
Одін промовив:
44
«Багато я їздив,
багато я звідав,
доста я дужих спізнав:
хто вижити зможе,
коли всі погинуть
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Старша Едда. Епос», після закриття браузера.
