Владислав Марченков - Четвертий кут, Владислав Марченков

— Це був світ для спостереження, — тихо мовив Роджер. — Світ гри. А став ареною боротьби.

— Вони еволюціонували, — відповів голос корабля. — Вони перевершили моделі.

Роджер стискав долоню. У ній була металева капсула — ключ до системи втручання. Те, чого він ніколи не хотів використати.

— Скільки часу залишилось до точки незворотності?

— Від трьох до семи днів. Залежно від рішень ключових гравців.

Роджер закрив очі.

Він більше не був творцем. Він став суддею. А судити — не те саме, що творити.

І все ж він стояв тут. І світ ще не був втрачений. Ще ні.