Віталій - Елітний спецназ, Віталій

Розділ 5. Тіні корупції.

Полювання на Лейлу "Гідру" Хан, хоч і не увінчалося її захопленням, дало команді "Привида" набагато більше – підтвердження, що злочинна мережа "Архітектора" має глибоке коріння у фінансовому світі. Однак, крім цього, залишився гіркий присмак – відчуття того, що інформація про їхні дії просочилася. Хтось зливав дані, підриваючи їхні зусилля зсередини.

Маркус "Кувалда" Джонсон відчував це особливо гостро. Його поліцейська інтуїція, відточена роками роботи на вулицях Лос-Анджелеса, кричала про зраду. Він знав місто, знав його закутки, знав його людей. І він знав, що коли злочинність стає настільки організованою, це не обходиться без "даху".

Наступного дня після невдалої операції, Маркус вирушив до Центрального поліцейського управління Лос-Анджелеса. Офіційно він був у відпустці, переведений до "таємного" підрозділу, але його старі зв'язки залишалися. Він хотів поговорити з людьми, яким довіряв, та відчути пульс вулиці. Проте, те, що він побачив, лише посилило його підозри.

Замість звичайної метушні, у відділку панувала дивна, важка атмосфера. Офіцери виглядали втомленими та розчарованими, а деякі, кого Маркус вважав чесними, уникали його погляду. Він зайшов до кабінету свого давнього друга, детектива Френка Адамса, чоловіка з сивою скронею і чесними очима.

— Френку, – Маркус сів навпроти нього, незважаючи на втому. – Що тут відбувається? Відчувається… щось не те.

Френк зітхнув, відкидаючись на спинку крісла.

— Ти це відчуваєш, Маркусе? Я думав, я один такий параноїк. Справи стоять на місці. Докази зникають. Свідки раптом "відмовляються" від своїх показань.

— Хтось гальмує розслідування? – запитав Маркус, його голос був тихим, але небезпечним.

— Я не знаю, – Френк похитав головою. – Але я відчуваю, що це йде згори. Нам наказано "не ризикувати". "Не провокувати". Це звучить так, ніби ми повинні дати їм робити те, що вони хочуть.

Раптом до кабінету зайшов лейтенант Гарріс, чоловік з пихатим виразом обличчя, який завжди здавався Маркусу слизьким.

— О, детектив Джонсон, – Гарріс криво посміхнувся. – Яка честь. Я думав, ви вже на пенсії, враховуючи ваші… радикальні методи.

— А я думав, що ви нарешті навчитеся поважати закон, Гарріс, – різко відповів Маркус. – Щось я бачу, що ви все ще працюєте за правилами, які нікому незрозумілі.

— Обережніше зі словами, Джонсон, – Гарріс насупився. – Я тут керівництво, і я стежу за порядком. А ваш "порядок" привів місто до хаосу. Можливо, варто дозволити справжнім професіоналам робити свою роботу?

— "Справжнім професіоналам", які дозволяють злочинцям розгулювати містом, грабувати банки і викрадати людей? – Маркус підвівся, його масивна фігура нависла над Гаррісом. – Що ж, мої "радикальні методи" хоча б приносять результат, на відміну від вашої бездіяльності.

Гарріс відступив, його обличчя спотворилося від гніву.

— Я доповім про цю розмову. Ви не маєте права втручатися в наші справи!

— А ви не маєте права прикривати злочинців! – вигукнув Маркус, його голос гримів. – Я знаю, що тут відбувається, Гарріс. І я збираюся це викрити!

Він розвернувся і вийшов з кабінету, залишаючи Гарріса у люті. Френк Адамс лише похитав головою.

— Маркусе, будь обережний. Вони можуть бути небезпечними.

Повернувшись до штабу спецназу, Маркус одразу ж розповів "Привиду" про свій візит до відділку.

— Вони там щось приховують, Майор. Деякі офіцери явно залякані, а інші… інші, схоже, отримують вигоду. У мене відчуття, що "Архітектор" має своїх людей навіть у поліції.

Джек "Привид" Райлі уважно слухав, його обличчя було задумливим.

— Це збігається з нашим припущенням про крота, Маркусе. "Гаджет" вже перевіряє наші канали зв'язку, але це лише початок. Якщо вони пробралися в поліцію, вони можуть бути скрізь.

Кевін "Гаджет" Лі, тим часом, вже працював над іншим напрямком. Він досліджував громадські та політичні зв'язки Лейли Хан. І те, що він знаходив, було тривожним.

— Я знайшов це, Привиде, – "Гаджет" вивів на екран складну діаграму. – Лейла Хан мала тісні зв'язки з багатьма високопоставленими особами. Політиками, бізнесменами. І її ім'я постійно спливає поруч з ім'ям Сенатора Каліфорнії Елізабет "Залізна Леді" Торнтон.

На екрані з'явилося зображення Елізабет Торнтон – впливової та харизматичної жінки, відомої своєю боротьбою за "справедливість" та "прогрес". Але її ім'я, як зазначив "Гаджет", постійно спливало у зв'язку з корупційними скандалами, хоча жоден з них так і не був доведений до кінця.

— Сенатор Торнтон? – здивовано вигукнув Маркус. – Вона ж завжди позиціонувала себе як борець за чесність і прозорість!

— Саме так, Маркусе, – голос "Привида" був холодним. – Найбільші злочинці часто ховаються за маскою доброчесності. "Гаджет", які саме зв'язки ти знайшов?

— Кілька спільних інвестиційних фондів, – пояснив "Гаджет", вказуючи на діаграму. – Дивні переводи коштів між їхніми рахунками. Благодійні організації, що отримують гроші від компаній, пов'язаних з Лейлою Хан, а потім переказують їх на рахунки, що належать родичам Сенатора Торнтон. Це складна мережа, але патерн простежується.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍