Марі Луна - По ту сторону серця, Марі Луна

Розділ 8. Дискотека: Погляди, що не відпускають

Світло миготіло, музика гучно розливалася по залі, а я танцювала так, як завжди — яскраво, вільно, відкрито. Всі дивилися, та мені було байдуже. Бо знайшовся один погляд, який мене тримав.

Він стояв біля пульта, але цей вечір не був звичайним для нього. Коли я спілкувалася з кимось із хлопців, він раптом з'являвся поруч, неначе тінь, що не відпускає. Його очі пильно стежили, наче він хотів бути впевненим, що я належу тільки йому.

І хоч я не хотіла показувати, що це мене турбує, всередині щось стискалося від страху втратити цей тонкий зв’язок, який ми мали.

Я помітила, як він кілька разів різко обертався, коли я спілкувалася з іншими. У його очах було більше, ніж просто пильність — там була боязкість, нерішучість і...я бачила його роздратування.

Цей вечір змінив усе. Між музикою і світлом ми мовчки говорили мовою поглядів, які більше не можна було ігнорувати.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍