Віталій - Чому ми вороги?, Віталій

Розділ 8

Після кількох тижнів напружених пошуків в архівах та бібліотеках Максим відчув розчарування. Слідів свідка, який змінив свої свідчення, немов і не існувало. Усі офіційні документи мовчали про його подальшу долю, а спроби знайти його нащадків через адресні книги та нотаріальні записи не дали жодних результатів. Складалося враження, що хтось ретельно замести сліди цієї людини.

Проте, Максим не збирався здаватися. Він вирішив змінити свій підхід і зосередитися на пошуку неофіційних джерел інформації. Він почав розпитувати старих мешканців міста, особливо тих, чиї родини жили тут протягом багатьох поколінь, сподіваючись на випадкові спогади чи сімейні перекази, які могли б пролити світло на події столітньої давнини.

Одного дня його пошуки привели його до невеликої антикварної крамниці на околиці міста. Власником крамниці виявився літній чоловік, пан Микола, який, здавалося, пам'ятав усе про історію їхнього краю. Максим розповів йому про свою цікавість до давньої судової справи між Соколовими та Коваленками та про загадкову смерть свідка.

Пан Микола задумливо почухав сиву бороду.

– Ах, ця стара історія…– промовив він. – Пам'ятаю, мій дід колись згадував про неї. Казав, що там не все було чисто. Але подробиць я вже не пригадаю.

Проте, розговорившись, пан Микола згадав про стару фотографію, яку колись бачив у сімейному альбомі свого діда. На ній були зображені кілька чоловіків, серед яких він нібито впізнав представників обох родин та ще одну незнайому йому людину. Він припустив, що ця людина могла бути якось пов'язана з тією давньою справою.

Зацікавлений, Максим попросив пана Миколу пошукати цю фотографію. Через кілька днів літній антиквар зателефонував Максиму і повідомив, що знайшов старий пожовклий фотоальбом.

З хвилюванням Максим приїхав до крамниці. Пан Микола обережно відкрив потерту шкіряну обкладинку альбому і показав Максиму потемнілу від часу світлину. На ній були зображені п'ятеро чоловіків, одягнених у костюми початку ХХ століття. Серед них Максим впізнав по фотографіях з архіву одного з представників родини Соколових та одного з Коваленків. Поруч з ними стояв ще один чоловік, обличчя якого здалося Максиму знайомим, хоча він ніколи його раніше не бачив. Четверта людина на фото була частково закрита іншим чоловіком, і її обличчя розгледіти було важко. П'ятий чоловік стояв трохи осторонь, і його обличчя було повернуте в профіль.

Пан Микола пригадав, що його дід колись згадував, що цей п'ятий чоловік був якимось адвокатом, пов'язаним із судовою справою. Його прізвище здавалося йому знайомим.

Максим уважно розглядав обличчя незнайомого чоловіка, що стояв поруч із представниками їхніх родин. Раптом його осінило. Він бачив це обличчя раніше – на одному з портретів у старому родинному маєтку Коваленків. Це був далекий родич його діда, який також був юристом.

З хвилюванням Максим запитав пана Миколу, чи не пам'ятає він прізвище адвоката. Після деяких роздумів літній чоловік згадав: – Здається… здається, його прізвище було… Лисенко. Так, Лисенко.

І тут Максим згадав ще одну деталь. У судових документах кілька разів згадувався адвокат Лисенко, який представляв інтереси родини Коваленків. Невже чоловік на фотографії і є той самий адвокат? І якщо так, то чому він позував разом із представниками обох родин до початку судового процесу?

Ця знахідка здавалася надзвичайно важливою. Вона могла свідчити про існування якихось таємних домовленостей або зв'язків між представниками ворогуючих родин до початку офіційного протистояння.

Максим негайно зв'язався з Аліною і розповів про свою знахідку. Вони домовилися зустрітися якомога швидше, щоб разом вивчити фотографію та спробувати встановити особу інших людей на ній.

Коли вони знову сиділи разом, розглядаючи пожовклу світлину, Аліна уважно придивилася до частково закритого обличчя четвертої людини. Раптом вона скрикнула від здивування.

– Максиме, поглянь! Мені здається, я знаю цю людину! – вигукнула вона, вказуючи на розмитий профіль. – Це дуже стара фотографія, але мені здається, що це… мій прадідусь!

Ця несподівана ідентифікація стала справжнім проривом у їхньому розслідуванні. Фотографія, зроблена до початку судової справи, на якій разом були зображені представники обох родин та їхній адвокат, а також прадідусь Аліни, могла свідчити про існування якихось таємних домовленостей або навіть спільної змови.

Аліна згадала одну стару історію, яку колись розповідала її бабуся. Йшлося про тісну дружбу між її прадідусем та одним із представників родини Коваленків у молоді роки. Можливо, їхні стосунки були набагато глибшими, ніж вважалося раніше, і це якось пов'язано з подіями столітньої давнини.

Тепер у них з'явився важливий фізичний доказ, який міг пролити світло на справжні причини родинної ворожнечі. Фотографія свідчила про те, що між їхніми родинами існували якісь таємні зв'язки, які ретельно приховувалися протягом багатьох років.

Аліна та Максим розуміли, що ця знахідка може мати далекосяжні наслідки. Вона могла не лише розкрити правду про минуле, але й повністю змінити їхнє уявлення про власні родини та про причини їхньої ненависті. Тепер їхнє таємне розслідування набуло нового імпульсу. Вони знали, що повинні з'ясувати, що насправді об'єднувало цих людей на старій фотографії та яку роль вони відіграли у трагічних подіях минулого. Їхнє спільне прагнення до істини, підживлюване першим важливим фізичним доказом, вело їх усе глибше у нетрі давніх таємниць, де на них могли чекати не лише несподівані відкриття, але й нові небезпеки.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍