Olenka Ing - Срібні очі , Olenka Ing

Розділ 8. Призначення Аліни

 

Аліна стояла на узбережжі, пильнуючи небокрай, де хвилі, здавалося, зливалися з безкраїм небом. Вітер розвивав її волосся, але в її душі панувала тиша. Вона була готова до того, щоб зрозуміти, що відбувається з нею, чому її сила прокинулася і що вона повинна зробити з цим даром. Віталій, її брат, став чужим, але у неї залишалася справжня мета — розкрити свою місію. Знати, для чого вона отримала цей дар.

Ітан підійшов до неї тихо, поклавши руку на її плече, немов даючи їй підтримку. Він бачив, як глибоко Аліна поглинена власними думками, як її обличчя віддзеркалює сумніви та запитання.

— Ти знову думаєш про це? — його голос звучав лагідно, але з легким сумом. — Ти ж не одна в цій боротьбі.

Аліна зітхнула і повернулася до нього.

— Я не знаю, чому я отримала цей дар. І чому він зараз так важливий, Ітан. Він не може бути випадковим. Я відчуваю, що цей світ змінюється, але не знаю, як і чому. Моя сила — це не просто зброя, і я не можу її просто так використовувати, я повинна зрозуміти, що за нею стоїть. Чи це моя доля? Чи це щось, що ми не можемо контролювати?

Ітан уважно дивився на неї, як завжди, намагаючись віднайти ту мить, коли вона повністю відкриється перед ним.

— Може, це не про контроль, — сказав він. — Може, це про те, щоб зрозуміти, як цю силу використовувати, коли прийде час. Ти не одна, і я буду поруч, щоб допомогти знайти цей шлях. Ти ж не просто вибрана, Аліно. Ти особлива.

Аліна заплющила очі, згадуючи свою подорож, починаючи з того дня, коли вона отримала цей дар. Здавалося, все було сплутано: мрії, страхи, туманні видіння, розриви у часі. Їй важко було зрозуміти, чому саме вона стала носієм цієї сили, але зараз вона відчувала, що все це не випадково. У цьому був якийсь глибокий сенс.

— Чи можливо, що все це — частина великої гри, і я повинна знайти свій шлях у ній? — запитала вона, більше собі, ніж йому.

Ітан відповів без вагань:

— Я вірю, що це так. І ти не одна. У тебе є ми, твої друзі, твоя сила і твій розум. Ми всі разом з тобою.

Аліна відчула, як її серце заповнює тепло. Вона не була сама. І це дало їй сили. Вона зробить все, що потрібно, щоб розкрити справжнє призначення цього дару.

Шлях до розуміння

Несподівано на горизонті з’явився легкий світловий відблиск, ніби його хтось послав, щоб відвести її в новий світ, новий етап її подорожі. Аліна відчула внутрішній поклик, щось таке, що здатне змінити все навколо.

Її сила була не просто звичайною здатністю — вона була її духовним натхненням, її внутрішнім світлом, що вело через темряву. Щоразу, коли вона її використовувала, вона відчувала, як її зв'язок з чимось більшим розширюється. Цей дар не був лише для бою. Це було щось більше, щось духовне, що допомагало їй розкривати нові шари світу навколо.

Тепер Аліна усвідомлювала, що її дар був частиною величезної й таємної місії, яка починалася не просто з боротьби, але з очищення. Очищення світу від темних сил, які, здається, вже давно проникли в кожен його куток.

— Ти хочеш сказати, що я повинна використовувати свою силу, щоб очистити цей світ від темряви? — запитала Аліна, все ще намагаючись зрозуміти масштаб того, що їй належало зробити.

Ітан подивився на неї серйозно.

— Так, саме це. Ти була обрана не просто як воїн, але як провідник між світлом і темрявою. Ти можеш змінити хід цієї війни, Аліно. Ти — ключ до рівноваги.

І тут вона зрозуміла. Вона була не просто частиною великої битви, вона була тією, хто мав знайти рівновагу. Її сила не лише знищувала темряву. Вона мала силу лікувати, відновлювати, змінювати.

— Але як? Як я маю це зробити? Я не знаю, з чого почати, — її голос став глибшим, бо вона відчувала, що завдання, яке стояло перед нею, набагато складніше, ніж вона могла собі уявити.

Ітан зробив крок до неї.

— Все почнеться з внутрішньої боротьби. Ти повинна впоратися з тим, що всередині тебе. Ваша сила — це відображення твоїх страхів і бажань. Ти повинна навчитися контролювати її, а потім використовувати для добра. Але для цього ти повинна зрозуміти свою справжню силу, Аліно. І це, без сумніву, найбільше випробування.

Аліна знала, що Ітан правий. Їй не залишалося нічого, окрім як заглибитися в себе, шукати відповіді і шукати спосіб стати тією, ким вона повинна бути.

І коли вона закрила очі, почувши за плечем слабкий вітерець, її серце раптово відкрилося до нового прозорливого відчуття. Щось в її внутрішньому світі змінилося. Вона зрозуміла: цей дар — це частина її шляху. Шляху, який приведе до відновлення світу.

Завершення розділу

Аліна відкрила очі і подивилася на Ітана, її погляд був повний рішучості.

— Я готова, — сказала вона, і її слова були твердими. — Я знайду свій шлях. І я буду виконувати свою місію.

І з цією впевненістю вона рушила вперед, розуміючи, що найбільше випробування ще попереду.

---

Амулет тьмяно спалахнув — і цього було достатньо, щоб ворота відчинились. Але що чекало за ними?»
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍