Людміла Лонковська - Залізний генерал. Уроки людяності, Людміла Лонковська

Дезінформуючи суспільство про затримання нібито українських ДРГ, противник розкриває власні плани, серед яких — мінування мостів та шляхів, якими окупаційна адміністрація вивозить мирних жителів на територію РФ, мінування автомобілей, житлових будинків та громадських об’єктів.

Під особливою небезпекою перебувають автобуси та потяги з дітьми-сиротами та літніми людьми, яких вивозять за відомими та запланованими ворогом графіками й маршрутами.

Укотре наголошуємо, що Україна не планує жодних наступальних дій на Донбасі. За останні дні загострення з боку противника не було жодної жертви ні з серед мирного населення, ні серед військових найманців.

Противник використовує примусове вивезення мирного населення, передусім жінок та дітей, для реалізації своїх кривавих провокацій.

Оприлюднюючи злочинні наміри агресора, ми намагаємося зламати ці сценарії. Адже наше головне завдання — зберегти життя співгромадян по обидва боки лінії зіткнення.

Напередодні повномасштабної війни вийшла спільна заява Міністра оборони та Головнокомандувача. Там були слова, які мали б почути росіяни.

Запевняю, Збройні Сили України готові до відсічі. Ми проводимо й проводитимемо навчання. Уже зараз на полігонах по всій території нашої країни проводиться активна фаза командно-штабних навчань «Заметіль — 2022».

Ми постійно підвищуємо свої оборонні можливості, злагодженість підрозділів та військову майстерність. Ми створили бойові порядки та встигли в стислий термін розгорнути сили тероборони та озброїли їх ПТРК та ПЗРК, проводимо підготовку інструкторів — операторів ПТРК «Корсар» та «Стугна-П» для навчання особового складу Сил ТРО ЗСУ. Ми посилили оборону Києва.

Ми пройшли війну та тривалу підготовку. Тому готові зустріти ворогів і не з квітами, а зі Stinger, Javelin та NLAW. Welcome to hell!

Це, звісно, не «русский военный корабль», але фразою «Welcome to hell» пізніше супроводжувалася кожна спалена колона, кожен збитий літак, кожен знищений танк.

Перший тягар призову мав би впасти на резервістів, тож 23 лютого, коли оголосили про збори оперативного резерву першої черги, Залужний подякував їм і наголосив, що ці довжелезні черги до військкоматів по всій країні формують потік колосальної сили.

Шановні співгромадяни! Дорогі бойові друзі!

У цей складний для нашої держави час ми об’єднані, мужні й рішучі. Саме тому Перемога буде за нами!

Дякую резервістам оперативного резерву Збройних Сил України, які від сьогодні, одразу після віддання відповідного наказу про призов, масово йдуть до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Ці довжелезні черги по всій країні формують потік колосальної сили, який знесе орду, щойно вона перетне наші кордони.

Зважаючи на загострення на лінії зіткнення, а також потребу забезпечити оборону рубежів держави зі сходу, півночі та півдня, кожна людина в лавах Сил оборони важлива. Я як Головнокомандувач Збройних Сил України розраховую на вас. Моїм пріоритетом є збереження життя особового складу й саме я несу відповідальність за застосування Збройних Сил України.

Сьогодні наша армія зразка 2022 року — не 2014-го. Ми загартовані в боях, добре оснащені, підготовлені та вмотивовані. Ми змінилися зсередини. ЗСУ — це незламний дух бойового братерства, взаємоповаги й гідності. Це одна родина. Ми розробили та затвердили чіткі плани реагування на будь-які зміни в оперативній обстановці. Ми спокійні й упевнені.

Я вдячний усім військовослужбовцям, які зараз на передовій під шквальними обстрілами противника тримають позиції, дають нам час і можливість посилити й прикрити інші напрямки.

Разом ми — сила!

Сьогодні ми потрібні державі, а держава потрібна нам і нашим дітям!

Останнє речення Залужний дописав на чернетці власноруч.

У ці лютневі дні Валерій Федорович неодноразово говорив, що повітря пахне війною. Він відчував цей запах 2014. І зараз знову. Про цей запах мені говорили й інші військові.

«Я просто чекав, коли все почнеться. Далі для нас нічого не було архіважкого. Хірургу привезли хворого. Команда стала й почала робити операцію. Я просто робив свою роботу». Ці слова він взагалі повторював дуже часто.

— Хай би якою була ця сила біля наших кордонів та на тимчасово окупованих територіях, я і мої підлеглі захищатимемося, — сказав Залужний у розмові з Міллі за три дні до початку великої війни.

А ворожа сила біля кордонів — величезна. Наступальне угруповання росіян у більш як 127 тисяч військовослужбовців. Майже 1800 танків, 4900 бойових броньованих машин, понад 1800 артилерійських систем і 830 систем залпового вогню. Бойових літаків майже пів тисячі й понад пів тисячі вертольотів. Одинадцять тактичних ракетних бригад — 44 пускові установки «Іскандер», 28 ударних кораблів і 6 ударних підводних човнів.

Арсеналу, який накопичила Росія для цієї війни, могло би вистачити, гадає генерал Залужний, щоби захопити п’ять таких країн, як Україна.

Становлення. 2014–2015 роки

У липні 2014 Валерія Залужного призначали заступником командира сектору С на сході.

Усю територію, де тривала антитерористична операція, поділили на п’ять оперативних районів бойових дій ЗСУ — сектори А, Б, С, Д і Маріупольський район М. Сектор С охоплював північні райони Донецької області та західні райони Луганської області по лінії Вуглегірськ — Дебальцево — Зоринськ. На той час керівництво сектором здійснював безпосередньо штаб АТО.

Генерал-майор Віктор Назаров, який від травня 2014 року був начальником оперативного штабу АТО, розповів: «Сектором С ми керували безпосередньо, між нами не стояло проміжної ланки. Так було, бо мусили дати приклад підлеглим, що не треба боятися, необхідно рухатися й наступати. А через два місяці, коли вже ситуація стала більш зрозумілою й збільшився обсяг завдань, ми передали засоби цього сектору окремому штабу й органам управління. Тому на базі командування Сухопутних військ і створили штаб сектору С та призначили його керівників. Вони виконували завдання на Дебальцівському напрямку».

Улітку туди була передислокована й 128-ма бригада під командуванням тоді полковника Сергія Шаптали.

У липні в район Дебальцевого було складно доїхати. Уперше на позиції новопризначеного командувача Залужного віз звичайний джип. У його даху болгаркою вирізали дірку під кулемет.

Уперше Валерій Залужний потрапив на фронт у липні 2014 року. На позиції в районі Дебальцевого його віз звичайний джип, у даху якого болгаркою вирізали дірку під кулемет. Дорогою почався перший для Залужного обстріл, під час якого поранили кулеметника.

Дорогою почався перший для Залужного обстріл — кулеметника поранили. «Я сидів із ним третім. Кулеметник був увесь у крові. Йому зробили перев’язку, але кров не спинялась, краплі вітром кидало мені в обличчя. Я згадав тоді все своє життя», — так розповідав про першу поїздку на фронт Валерій Федорович.

«Особливість сектору С у тому, що