Деріка Лонг - Випадкова наречена, Деріка Лонг
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вечір почався звичайно. Сандра зібралася на чергову світську подію, де мали бути присутні важливі бізнесмени, колеги і партнери Артема. Вона вже звикла до цього способу життя — коли потрібно бути «нареченою» перед людьми, показувати себе ідеальною парою, демонструючи не тільки свою зовнішність, але й бездоганну поведінку. Однак сьогодні все було по-іншому.
Артем, який все більше зводив Сандру до свого статусу, все частіше намагався перевірити її реакцію. Він міг влаштувати невеличку сцену, щоб подивитися, як вона реагує на дрібниці. Але цього разу він перевищив межі. Випадково дізнавшись, що Сандра планує зустрітись із іншим чоловіком, Артем не міг залишити це без уваги.
— Ти, мабуть, не вважаєш, що це добре для твого іміджу, правда? — сказав він злегка похмуро, коли дізнався, що Сандра вирушає на побачення з якимось другом.
Сандра, вишукано одягнена, мовчки глянула на нього. Вона навіть не здивувалася. Тон його голосу вже не був для неї таким важливим, як раніше.
— Не твоє діло, Артем, — відповіла вона спокійно, не даючи жодної емоції, хоча всередині відчувала, як його слова її дратують. — Мені не потрібно звітувати перед тобою.
Артем не звик до такого тону від Сандри. Він завжди був той, хто тримав контроль. Всі його ігри, маніпуляції — це частина того, що він використовував для того, щоб керувати людьми. Але тут, у Сандри, він відчував, що вона не дозволить себе контролювати.
— Так тобі байдуже, що я думаю? — запитав він, намагаючись приховати ревнощі під маскою байдужості.
Сандра відповіла сухо:
— Я не думаю, що ти взагалі розумієш, що означає справжня прив’язаність. Це не гра. Це привілей. Моя увага — це не те, що ти можеш мати за замовчуванням.
Артем намагався не показати, що його слова зачепили. Він почувався викликаним. Ще не так давно він був господарем ситуації, і кожен його погляд або зауваження змушували Сандру хвилюватися. Але зараз вона виглядала такою спокійною, що це роздратовувало його.
— Ти точно не хочеш виправдати мої очікування? — спробував він знову.
Але цього разу Сандра не піддалася на його маніпуляцію. Вона лише ледве посміхнулася, вставши з місця.
— Мої очікування не відповідають твоїм бажанням, Артем. І я не збираюся грати за твоїми правилами.
Він відчув, як по всьому тілу пройшов холод. Це була не просто безжальна відповідь — це було повне усвідомлення того, що Сандра не вважає себе залежною від нього. Вона не просто була в його світі — вона тепер мала свою власну територію, в яку він не мав доступу. І цей факт дуже сильно зачіпав його.
Артем намагався залишити свою гордість на рівні, не показуючи, що йому неприємно, але в глибині душі щось болісно засмучувало його. Зараз він був не в центрі її уваги. І це його дратувало.
Того ж вечора на одному зі світських заходів Артем спостерігав, як Сандра була у всіх на виду. Вона спілкувалася з іншими чоловіками, виглядала безтурботною і навіть сміялася над його спробами привернути її увагу. Це просто збивало його з пантелику.
Пройшовши кілька кроків за столик, де сиділи інші гості, він помітив, як вона переглядала мобільний телефон і навіть не звернула на нього погляду. Той погляд, який завжди був таким важливим для нього, тепер був лише частиною повсякденності.
— Сандро! — Артем звернувся до неї в натягнутому тоні, хоч і намагався виглядати спокійно. — Можеш подивитись на мене хоча б одну секунду? Я хотів би поспілкуватись.
Вона підняла голову і знову зустріла його погляд без зайвих емоцій.
— Про що? — запитала вона рівно, мовби не розуміючи, чому її увага така важлива для нього.
Артем не знав, що сказати. Він відчував, як його власна самовпевненість починає руйнуватись, а вона, наче незламна фортеця, стояла перед ним, не даючи йому жодного шансу.
Він розумів, що її спокій і відстороненість — це не просто маневр. Це його поразка.
— Нічого, — буркнув він, повертаючись до своєї компанії. Але в його очах було щось нове — невідомий страх перед тим, що він вже не мав над нею влади.
Це була її перемога. І саме в цей момент він зрозумів: щоб виграти її увагу, йому потрібно більше, ніж просто гроші чи маніпуляції. Йому доведеться змінити все.
Того вечора, після всіх світських заходів, Сандра відчула, як важко її тримати під контролем. Артем був нервовий, і навіть якщо намагався не показати цього, його поведінка ставала все більш непередбачуваною. Вона помітила, що після кожної його спроби привернути її увагу, він став більш закритим. Щось змінилося в ньому. Здавалось, що він зовсім не звик до того, щоб бути таким вразливим. І ця зміна привертала її увагу більше, ніж будь-які його погрози або маніпуляції.
Як би Сандра не намагалася тримати дистанцію, вона не могла не помітити, як часто його погляд тепер шукає її, як намагається зачепити її своїми словами або навіть поглядами.
На наступний день, коли вони знову опинились разом, Артем все ж таки не міг залишити без уваги її байдужість. Він чітко відчував, що вона більше не залежить від нього. Це ставало особливо очевидно, коли вони працювали над черговими проектами для компанії, і Сандра почала демонструвати, що її робота — це її головний пріоритет, а не те, що він хотів би.
— Сандро, ми не можемо продовжувати так. Ти не можеш просто ігнорувати мене, — сказав Артем одного разу, коли вони сиділи в офісі і обговорювали бізнес-угоду.
Вона не підняла погляду від документів і відповіла рівно:
— Я не маю нічого проти цього, Артем. Врешті-решт, я тут для роботи, а не для того, щоб постійно думати про твої почуття.
Його груди здригнулися від таких слів. Він не міг залишити це так. Він звик, щоб усі, хто були навколо нього, орієнтувались на нього. Але Сандра виявилася іншою. Вона була незалежною, і цей факт розривав його внутрішньо.
— Ти серйозно? — він врешті вимовив, намагаючись залишити спокій, хоча глибоко всередині розумів, що це було справжнім викликом для нього.
— Так. Це справжня правда, — сказала вона, не знімаючи погляду з документів.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Випадкова наречена, Деріка Лонг», після закриття браузера.