Вікторія Рудь - Кохання-зітхання, Вікторія Рудь
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вранці у Великій Залі для нарад талантонок чекав Талантон Найталантонніший 29-й. Фарбинкі, Музинкі і Прозинкі він виписав догану. Амурку позбавив ліцензії на талантонну діяльність на цілий місяць, а Ліринку попросив залишитися, коли усі, схиливши голови, попрямували до дверей.
– Я давно хотів сказати, – ніяковіючи почав він, – що Ви, Ліринко, дуже мені подобаєтеся.
Він замовк і намагався підібрати потрібні слова. Ліринка дивилася на нього широко відкритими очима. Невже Амурка була права?
– Ви не просто мені подобаєтеся, – бурмотав Талантон Найталантонніший 29-й, – я давно закоханий у Вас.
Ліринка мовчала.
– Я пропоную Вам свою руку і серце, – пафосно мовив Талантон Найталантонніший 29-й.
Ліринка продовжувала мовчати.
– Ну, скажіть, хоч щось! – не витримав Найталантонніший.
– Я подумаю, – нарешті відповіла Ліринка.
Повернувшись у свій будиночок, вона впала на ліжко і почала плакати. В цей час зайшла Амурка.
– Щось трапилось, Ліринко?
– Ти була права! Він хоче, щоб я вийшла за нього.
– Хто? – геть забувши про свою витівку, здивовано запитала Амурка.
– Найталантонніший, – майже викрикнула Ліринка.
– А-а-а-а…ну, так…дійсно…– протяжно мовила Амурка, згадавши, хто в цьому винен. – А чому ж ти плачеш?
– Я не знаю, що робити, – голосно ридала Ліринка.
– Звичайно, погоджуватися! – без найменшого сумніву в голосі радісно сказала Амурка. – Будеш нашою Королевою. Це ж прекрасно!
– Я не кохаю його! – крикнула Ліринка і заплакала ще сильніше.
– Теж мені проблема! – тихо пробурмотіла Амурка. Хоча в неї і забрали ліцензію, але ж лук залишили! Вона виглянула з будинку Ліринки і побачила Музинку.
– Поклич Найталантоннішого – Ліринкі недобре.
Музинка миттю полетіла в Зал нарад, в той час як Амурка заховалася за дверима, дістала стрілу і чекала.
Через декілька хвилин Найталантонніший тримав щасливу Ліринку за руку,а вона з ніжністю дивилася йому в очі. І чому їй здавалося, що вона його не кохає?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кохання-зітхання, Вікторія Рудь», після закриття браузера.
