Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Любовне фентезі » Кохання-зітхання, Вікторія Рудь 📚 - Українською

Вікторія Рудь - Кохання-зітхання, Вікторія Рудь

64
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Кохання-зітхання" автора Вікторія Рудь. Жанр книги: Любовне фентезі.
Книга «Кохання-зітхання, Вікторія Рудь» була написана автором - Вікторія Рудь. Читати онлайн безкоштовно в повній версії. Бібліотека популярних книг "Knigoed.club"
Поділитися книгою "Кохання-зітхання, Вікторія Рудь" в соціальних мережах: 
Рита і Гліб знайомляться випадково і закохуються один в одного. Та чи бувають насправді випадковості? Чи можливо жителі Талантонії просто щось наплутали...

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 11
Перейти на сторінку:
Передісторія

  Ця історія почалася в далекому, незнаному нам, світі мікроскопічних істот, яких люди ніколи не бачили, і навіть не здогадуються про їх існування. Називаються вони талантонки  – малесенькі чудернацькі створіння з прозорими крильцями: трішки волохаті, трішки чубаті, трішки дивакуваті, але загалом дуже симпатичні. У них є своя країна Талантонія і навіть свій правитель Талантон Найталантонніший 29-й.  Талантонки дуже непосидючі. Вони жити не можуть без людей. Їм нудно вдома, і тому зранку до вечора маленькі створіння шукають пригод. Тож давайте знайомитися: Музинка, Фарбинка, Ліринка, Прозинка  і Амурка.

 

  Музинка

  Музинка одягнена в коротке платтячко з нотним станом. На ньому весь час стрибають ноти, безперервно змінюючи одну мелодію на іншу. Коли у Музинки гарний настрій –  мелодія весела, коли поганий – сумна. На голові у неї ключ соль, що заплутався у скуйовдженому волоссі, а на ніжках – величезні незграбні кросівки, які довершують її, і без того, кумедний вигляд. Вона постійно сонна, бо вночі блукає по будинками, не даючи людям спати.

 

 Фарбинка

  Схоже на одяг будівельника, вбрання Фарбинки нагадує чарівну палітру, на якій постійно змішуються кольори і відтінки. Її  руки у фарбі, на голові каска, а на ногах ботфорти. За спиною носить рюкзак, повний пензлів. Вона завжди бадьора і весела.

 

 

  Ліринка

  Ліринка – справжня богиня Еллади.  Красива, чарівна, мила, ніжна, дуже вразлива і розумна. Охайна Ліринка носить довгі грецькі сукні. На кожний день тижня –  відповідна сукня. Синя – понеділок, зелена – вівторок, червона – середа, жовта – четвер, голуба – п’ятниця, помаранчева – субота, біла – неділя. Відповідне, зі смаком підібране, взуття і довге кучеряве волосся. Коли Ліринка починає говорити, усі замовкають. Її милозвучний, складений у правильні віршовані рядки, голос іноді змушує плакати.

 

  Прозинка

  Прозинка не така охайна і дуже непередбачувана. Вона може бути доброю, або злою, романтичною або сатиричною, шляхетною або брутальною, легкою або зарозумілою. Її настрій змінюється щосекунди, здається вона сама не в змозі  його контролювати. Тому і про одяг ніколи не дбає. Встала зранку, що потрапило перше під руку – чи то шорти, чи комбінезон – натягла на себе цю жмакану одежину і побігла шукати пригод.

 

   Амурка

Амурка – головна винуватиця того, що відбувається в Талантонії та за її межами. Вона, м’яко кажучи, являється каталізатором усіх чарівних, явищ. Амурка – кокетка. Вона найвродливіша та  найпривабливіша талантонка і одягається відповідно: коротенький топ і така ж коротенька спідничка, більше схожа на пояс, а на пухкеньких ніжках – сандалі. Вона любить плітки та інтриги. Може бути слизькою, як рибка, хитрою, як лисичка, або ж м’якою, як кішечка. Амурка кругом встигає і практично не спить.

 

  Отже, Музинка, Фарбинка, Ліринка, Прозинка та Амурка – п’ять зовсім різних, таких не схожих одна на одну, але нерозлучних подруг, які разом і потрапили в цю халепу. А розпочала усе, як завжди,  Амурка.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 11
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Кохання-зітхання, Вікторія Рудь», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Кохання-зітхання, Вікторія Рудь"