Степан Дмитрович Ревякін - Гуляйполе

ЛЕНІН. Нас його думка не цікавить. Він був, є і буде політичною проституткою. І коли про наш задум стане відомо Дияволу, то ми чітко будемо знати, що нас продав Троцький.

Троцький встав і демонстративно виходить.

СТАЛІН. Товаришу Троцький, вернися!

ЛЕНІН. Нехай іде! Скатертю йому дорога.

Троцький вийшов.

СТАЛІН(до Єжова). Ліквідуй його.

ЄЖОВ(підвівся). Слухаюсь, товаришу Сталін! По голові сокирою?

СТАЛІН. Розрубай так, щоб навіть Диявол не зміг його скласти віками.

ЛЕНІН(до Сталіна і Єжова). Не поспішайте з ним. Давайте закінчимо одну роботу (пауза). Потрібно викликати сюди зараз же, негайно, цього Судоплатова і дати йому відповідне завдання щодо Сатани.

Берія підвівся, вийшов за двері і невдовзі повернувся з чоловіком із миловидним і доброзичливим обличчям.

БЕРІЯ. Оце і є Судоплатов.

ЛЕНІН. Зовсім не схожий на терориста номер один, швидше — на інтелігентного лауреата Нобелівської премії.

БЕРІЯ. Політичний агент таким має бути — щоб йому всі вірили і довіряли.

ЛЕНІН(до Судоплатова). Вам, батєнька, вже розповів товариш Берія, яка визначна, можна сказати, масштабу Сонячної системи, місія покладається на вас? (Пауза. Судоплатов киває головою, що, мовляв, усе знає). Успішно її виконавши, ви станете героєм двох світів: Земного і Небесного. Людство, живе і мертве, нарешті позбавиться тирана з тиранів. Те, що не зміг зробити Ісус Христос, зробите ви — і на планеті Земля встановиться Рай, і тоді на Землі, поряд з моїми скромними гранітними пам'ятниками, засяють золотаві пам'ятники на вашу честь. Ви готові до великого подвигу?

СУДОПЛАТОВ. За партію Леніна — Сталіна я готовий і рідного батька пришити! (Судоплатов посуворішав, виструнчився, підняв вище голову). Хайл Гітл (зупинився). Хай живе Ленін! Хай живе Сталін! Хай живе Комуністична партія Радянського Союзу і її ленінський Цека! Слава радянській владі! Хай живе...

ЛЕНІН(перебиває Судоплатова). Вірю, вірю, товаришу (пауза). Як же ви мислите це зробити? Повісите, розрубаєте голову сокирою чи, скажімо, подаруєте ось цю велику коробку цукерок з вибуховим приладом?

СУДОПЛАТОВ. А я не мислю, товаришу Ленін. Мені наказують, і я виконую.

ЛЕНІН. Гм... (пауза). Так (пауза). Я зрозумів (він глянув на своїх "політцеківців"). Тоді наказуйте. Бо час не стоїть. Нам необхідно швидко й рішуче діяти, поки нас не виказав "іюдушка Троцький". Зволікання спричинить ще жахливіші муки нам у Пеклі.

СТАЛІН. Що скаже товариш Берія?

БЕРІЯ. Заманити Чорта лисого до нас, сюди, і нехай Судоплатов з безшумного пістолета пустить йому кулю в лоб (пауза). Як мені пустили.

СТАЛІН. А як планує товариш Єжов?

ЄЖОВ. Може прикінчимо його не тут, а в Едемському саду, коли він буде спокушати Єву вже вкотре з'їсти гріховне яблуко? І тоді піднесемо Господу наше убивство Диявола як захист його, Божого, наказу не грішити? Всевишній за такий учинок ще й може усіх нас забрати до Раю.

СТАЛІН. Дурний завжди думкою багатіє — так кажуть українці (пауза). Затям, Єжов: Бог не допустить ніякої смерті у своєму Едемі.

ЛЕНІН(до Дзержинського). А що скаже "залізний Фелікс?"

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ. У цій делікатній справі варто спішити, не поспішаючи (пауза). За повідомленнями моїх агентів зараз на Україні відбувається масштабне розшарування суспільства, внаслідок чого одні — жиріють, а інші — бомжують. У душу одного з таких розжирілих нових українців планує вселитися сам Диявол (пауза). Заздрість, гнів і обурення нараду — це ще не повний перелік складових обстановки, в якій житиме наш Людиносатана. Тож убити його, скажімо, в під'їзді його ж будинку, на полюванні чи ще десь — справа честі нашого партійця Судоплатова. Гадаю, це буде зробити легко, а головне, ми всі будемо поза будь-якою підозрою навіть тоді, коли Троцький оце зараз викаже Люциферу наш план революційних дій.

ЛЕНІН. А що, товарищі члени політбюро, з такими аргументами товариша Дзержинського варто погодитися. Хто "за"? Проти? Утримався? Рішення прийняте одноголосно. Загальне керівництво цією операцією покладаю на відданого ленінця товариша Сталіна.

Несподівано входить Грушевский.[55] Усі встають ошелешені. Тільки Ленін, здається, не розгубився. Він підсів до роялю й почав грати апасіонату.

ГРУШЕВСЬКИЙ(зосереджений і сердитий). Не чекали?

ЛЕНІН(перестав грати). Бо тебе, шановний пане, не запрошували. А чого ввірвався, як монгол? У вас, правда, на Україні кажуть: "непрошений гість гірше татарина".

ГРУШЕВСЬКИЙ. У нас ще кажуть: "Не копай на сусіда яму, бо сам у неї попадеш і в'язи зламаєш!"

ЛЕНІН. До чого б це, пане?

ГРУШЕВСЬКИЙ. А до того, що ви, більшовики-ленінці, вічно проти українців якісь капості затіваєте, а згодом