Кен Фоллетт - Вушко голки
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Путткамер знову відсалютував і вирушив передавати накази.
Епілог
39
У 1970-му Німеччина обійшла Англію у чвертьфіналі Чемпіонату світу з футболу, і дідусь просто шаленів. Коли він сидів перед кольоровим телевізором, то гнівно бурмотів у бороду:
— Хитрощі! — трусив він пальцем в обличчя якихось там експертів, що обговорювали матч на екрані. — Лише хитрощами можна перемогти бошів!
Гнів його не вщухав аж до приїзду онуків. Перед скромним невеликим будиночком зупинився білий «ягуар» Джо, і маленький Девід уже мчав до дверей, щоб першим стрибнути дідові на коліна. Інші родичі крокувала більш поважно: Ребекка — молодша сестричка Девіда, Анна — дружина Джо й сам Джо в дорогій замшевій куртці. З кухні їм назустріч вийшла бабуся.
— Тату, ти дивився гру? — спитав Джо з порогу.
— Дивився. Жах та й годі. Наші — просто купка недолугих телепнів, — із виходом на пенсію в нього з'явилося повно вільного від пошуків злочинців часу, й він почав цікавитися спортом.
Джо погладив вуса:
— Німці добре грали. У них сильна команда. Не можемо ж ми завжди перемагати, еге ж?
— Не треба тут нахвалювати клятих німців! — буркнув дідусь.
Джо лише усміхнувся.
— Я ж веду з ними справи. Не можу ж я зовсім нічого про них не говорити!
— Джо, ну годі, не починай, — з кухні почувся бабусин голос.
— Знаю-знаю, треба пробачити, забути й накупити тих клятих «ауді»! — ніяк не вгамовувався дідусь.
— А що, хіба погані машини?
— Лише хитрощами можна перемогти бошів, — повторив дідусь, звертаючись цього разу до онука, що влаштувався в нього на колінах. До речі, він був йому не зовсім онуком, бо Джо — не його рідний син. — І війну ми так виграли! Хитрощами!
— А як же ви їх перехитрили? — Девід із дитячою наївністю був переконаний, що його дідусь безпосередньо впливав чи не на всі події в історії.
— Ми, — почав дідусь таємничим голосом, — переконали їх, що наступитимемо на Кале, а...
— Але ж Кале у Франції, а не в Німеччині!
— Так, але німці захопили всю Францію, а ті жабоїди зовсім нічого не тямлять у захисті.
— Так-так, а те, що ми живемо на острові, не має ніякого значення, ага, — тихенько мовив Джо.
— Не заважай дідусю розповідати, — шикнула на нього дружина.
— Так ось, ми їх переконали, що нападатимемо з Кале, — і вони відправити туди всі свої танки та солдатів, — він подушкою зобразив Францію, попільничкою — німців, а ножем — союзників. — Але насправді ми пішли на Нормандію, а там на нас чекав лише старий Роммель зі своїми хлопавками! Хитрощі! Тільки хитрощами можна їх перемогти!
— І що, вони не здогадалися про ваші витівки? — спитав малий.
— Майже здогадалися. Один їхній шпигун таки пронюхав правду. Я мало кому казав, але під час війни я полював на шпигунів.
— І що ж сталося з тим шпигуном?
— Його вбили, і він так і не встиг нікому розповісти про те, що знав.
— Діду, ти його вбив?
— Ні, не я. Його вбила бабуся.
— БАБУСЯ? — очі хлопчика розширилися від подиву.
У кімнату саме увійшла бабуся з чайником.
— Фреде Блоггс! Ти знову лякаєш дітей своїми казками?
— А чого б мені й не розповісти їм? — обурився той. — Тобі ж і медаль за це дали! — він повернувся до гостей. — Уявляєте, вона кудись заховала її, бо не любить, коли я її комусь показую!
— Джо правий, про це треба забути. Це вже давно в минулому, — відповіла бабуся. — Нічого хорошого з тієї медалі не вийшло, — вона налила чашку чаю й передала дідусеві.
Він узяв Люсі за руку й притягнув до себе.
— Ні, вийшло, — м'яко мовив він. Куди й зник той старий буркотун? — Я зустрів героїню й одружився з нею.
Волосся її вже посивіло, і вона забирала його у великий вузол. З роками вона трохи погладшала, але все одно продовжувала носити модний вишуканий одяг. Не змінилися тільки очі — той самий несамовито чудовий бурштин. На якусь мить Блоггс і Люсі зустрілися поглядами та мовчки згадали час, коли вперше зустрілися. Раптом малий Девід стрибнув додолу й ненавмисно перекинув чашку чаю. Усі повернулися до хлопчика, і спогади знову зникли десь у надрах пам'яті.
ЕКРАНІЗОВАНО
ПЕРЕКЛАДЕНО ТРИДЦЯТЬМА МОВАМИ
ПРЕМІЯ ЕДҐАРА ПО ЗА НАЙКРАЩИЙ РОМАН
НАКЛАД — ДВАНАДЦЯТЬ МІЛЬЙОНІВ ЕКЗЕМПЛЯРІВ
Кен Фолетт — британський письменник. Роман «Вушко голки» приніс йому всесвітню славу і став справжньою сенсацією в літературних колах. Це гостросюжетний детектив про операцію британських спецслужб із нейтралізації німецького суперагента.
Англія, Друга світова війна, 1944 рік. Британська розвідка веде справжнє полювання на німецького шпигуна Голку. Він — невловний і нещадний. Його завдання — дізнатися, чи справді у південно-східній частині Англії вже готові до дій потужні військові сили, що будь-якої миті можуть завдати нищівного удару по гітлерівській Німеччині. Чи вдасться Голці розкрити план британців? Чи зможе суперагент обкрутити круг пальця англійську контррозвідку?
Примітки
1
Затока Північного моря на східному узбережжі Англії. (Тут і далі прим, пер.).
2
Протока між материковою частиною Європи (Франція) і островом Велика Британія, найвужча частина Ла-Маншу.
3
Державне відомство британської контррозвідки.
4
Система постійних німецьких укріплень на заході Німеччини.
5
На північ від центра Лондона.
6
Район на околицях Західного Лондона.
7
Інший район Лондона, який розташований ближче до центра.
8
Англійська письменниця XX століття. Відома завдяки численним жіночим романам.
9
Один із найвідоміших лондонських діалектів.
10
Кинджал з гострим вузьким клинком.
11
Орган армійської розвідки та контррозвідки Німеччини в 1928—1945 рр.
12
Плантагенети — гілка Анжуйської династії, до якої належав король Генріх II.
13
Історик, який під час війни відповідав за евакуацію картин.
14
Британський філософ, логік і громадський діяч.
15
Лорд Вултон — міністр харчування під час Другої світової війни. Пиріг, названий на його честь, вперше приготували в ресторані «Савой» через
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вушко голки», після закриття браузера.