Володимир Павлович Горбулін - Світова гібридна війна: український фронт

Про цілеспрямований характер витіснення україн­ських товарів і, як наслідок, — розмивання україн­ської частки на російському ринку свідчать більш значні темпи згортання торгівлі з Україною задовго до того, коли згортання вартісних показників російського імпорту стало трендом. До 2014 р. динаміка товарного імпорту РФ загалом демонструвала лише зниження темпів приросту, тоді як скорочення україн­ських поставок на російський ринок фіксувалося вже з 2012 р. Саме на цей період припадає активізація різних товарних («сирних», «м’ясних», «газових») війн РФ. Загальне ж скорочення імпортних закупівель Російською Федерацією протягом 2014—2015 рр. пояснюється вже низкою чинників: інфільтрацією негативних наслідків міжнародних санкцій проти РФ у зв’язку з анексією Криму; запровадженими контрсанкціями у відповідь; фундаментальним зниженням цін на нафту і, відповідно, помітним зниженням валютних надходжень до РФ; істотним скороченням споживчого інвестиційного та споживчого попиту в РФ.

У галузево-­секторальному аспекті втрати від торговельної війни для Украї­ни є різними; вони зумовлені, насамперед, ступенем експортно-­імпортної залежності зовнішньої торгівлі Украї­ни від РФ за окремими товарними групами й активністю використання Києвом можливостей щодо диверсифікації зовнішньоторговельних поставок.

Протягом багатьох років у зовнішній торгівлі з РФ Украї­на є нетто-­експортером товарів машинобудівної промисловості (ТМП). У 2012 р. 52 % україн­ського експорту ТМП постачалося на ринок РФ, а у 2015 р. ця частка скоротилася до 29,3 %. Найбільш уразливим виявився експорт продукції важкого машинобудування (насамперед ядерних реакторів, котлів, машин), а також транспортного машинобудування (залізничних вагонів і локомотивів).

Залежність Украї­ни від російського імпорту ТМП є нижчою, ніж від експорту: частка РФ у загальному обсязі україн­ського імпорту ТМП у 2012 р. становила 13,8 %, а у 2015 р. — 12,7 %. При цьому 56,7 % імпорту ТМП з РФ припадає на твели (тепловидільні елементи для реакторів АЕС). Украї­на залишається залежною від ядерного палива російської компанії «ТВЕЛ». Водночас американська компанія Westinghouse почала розширення поставок ядерного палива в Украї­ну для експлуатації на Южно-­Україн­ській АЕС, а НАЕК «Енергоатом» заявив про наміри поступового збільшення частки американського палива.

Перспективи диверсифікації україн­ського експорту ТМП пов’язані насамперед із розвитком співробітництва з краї­нами Азії та Митного союзу (Білорусь, Казахстан). Європейський же ринок переважно недоступний через невідповідність стандартів і високий конкурентний тиск компаній ЄС, які зберігають лідерські позиції на світових ринках ТМП.

Украї­на залишається нетто-­експортером у зовнішній торгівлі з РФ металургійною продукцією — її експорт у 2012 та 2015 рр. перевищував імпорт у 2 та 2,5 раза відповідно. Частка РФ в україн­ському експорті металургійної продукції у 2012—2015 рр. скоротилася з 19,9 до 12,4 %, а в імпорті — з 36,0 до 23,7 %. Основою експорту вітчизняної металургійної галузі до Росії у 2015 були товари з низькою доданою вартістю — чорні метали (дві третини експорту металургії до РФ).

У 2016 р. україн­ські металурги опинилися у неоднакових конкурентних умовах з виробниками РФ. Після введення в дію указу президента Росії «Про припинення РФ дії Договору про зону вільної торгівлі щодо Украї­ни» від 16 грудня 2015 р. № 628 вітчизняні металургійні підприємства змушені сплачувати ввізне мито у розмірі 5 % при експорті своєї продукції до РФ, що знижує її конкурентоспроможність в умовах падіння цін на металургійну продукцію на світових ринках. Російські ж виробники ввозять більшість видів металопродукції в Украї­ну з нульовим митом, що відповідає зобов’язанням, прийнятим нашою державою після вступу до СОТ[24].

Загальні обсяги імпорту металопродукції в Украї­ну є незначними, причому частка в них продукції російського виробництва є меншою за чверть, що убезпечує краї­ну від імпортозалежності у цій сфері від Росії.

Торгівля Украї­ни з РФ продукцією хімічного комплексу зберігає низьку диверсифікованість. При скороченні вартісних обсягів частка РФ в україн­ському експорті хімічної та нафтохімічної продукції зросла з 31,4 % у 2012 р. до 37,9 % у 2015 р., в імпорті збереглася незмінною — на рівні 17,9 %.

Украї­на є нетто-­імпортером у торгівлі з РФ хімічною та нафтохімічною продукцією (імпорт у 2012 та 2015 рр. перевищував експорт в 1,2 та 1,4 раза відповідно). Найбільша імпортозалежність спостерігається на ринку мінеральних добрив. Протягом останніх років російські виробники добрив, які при виробництві азотних добрив використовують значно дешевший газ, демпінгували на україн­ському ринку, пропонуючи нашим фермерам добрива за нижчою ціною, ніж у вітчизняних виробників, які до того ж стикнулися з проб­лемами втрати контролю над розташованими у зоні АТО потужностями та вимушеного призупинення роботи. Такі дії призвели до порушення Україною антидемпінгового розслідування проти російських виробників азотних добрив у червні 2015 р.

На сьогодні Мінекономрозвитку Украї­ни вже заявило про готовність запровадити обмеження на імпорт КАС і карбаміду з РФ у разі, якщо україн­ські виробники гарантуватимуть достатні обсяги і стабільні ціни постачання азотних добрив на ринок Украї­ни[25].

Другою за обсягами у структурі імпорту хімічної та нафтохімічної продукції з РФ була частка полімерів — 21,1 %, що пояснюється недостатнім розвитком в Украї­ні власного виробництва вуглеводнів та пластмас, обмеженими запасами нафти та природного газу, а також історичною нерозвиненістю виробничої бази (за радянських часів більшість підприємств полімерної промисловості СРСР була розташована на території РФ).

Диверсифікація експорту україн­ської хімічної продукції має здійснюватися шляхом розвитку зовнішньоекономічних зв’язків з краї­нами Азії, зокрема з Туреччиною — одним із найбільших та перспективних імпортерів україн­ської хімічної продукції (добрив та неорганічної хімії).

Тривале торговельне протистояння між Україною та РФ призвело до суттєвих обмежень на поставки продуктів аграрного сектору економіки до обох держав. Так, якщо у 2012 р. експорт україн­ських продовольчих товарів до РФ перевищував 2 млрд дол. США, то за підсумками 2015 р. він знизився на порядок — до 276,5 млн дол. США. Імпорт продуктів з РФ із 731,2 млн дол. США у 2012 р. скоротився до 245,1 млн дол. США у 2015 р.

Аграрний сектор одним із найперших став об’єктом торговельної війни з РФ. Ще 14 серпня 2013 р. митна служба Росії внесла до переліку «ризикових» усіх україн­ських імпортерів, що призвело до фактичної блокади поставок товарів з Украї­ни. Під таку блокаду в першу чергу потрапили постачальники овочів і фруктів, курятини, кондитерських виробів, вин.

Слід також зазначити, що з 1 січня 2016 р. РФ підвищила ввізні мита на україн­ську продукцію та ввела ембарго на окремі товари україн­ського походження: м’ясо, рибу, молочні продукти, овочі, фрукти, горіхи та ковбаси. Наслідком цього стало фактичне зупинення експортних поставок відповідних україн­ських товарів до РФ (у І півріччі 2016 р. — лише 0,7 млн дол. США).

Унаслідок тривалого торговельного протистояння між Україною та РФ, вітчизняні товаровиробники аграрної продукції вже в 2014 р. усвідомили незворотність втрати російського ринку та необхідність пошуку