Ренделі Фрейкс - Термінатор

не збавляючи швидкості. Сара все ще розмірковувала над щойно почутим — вона вже трохи заспокоїлася, зосередилася й перетворилася на Сару-стратега, яка цікавиться всім на світі.

— А цей Т-1000… Що відбувається, коли в нього стріляєш?

— Балістичне проникнення приводить його у стан гідростатичного шоку, але всього лише на дві-три секунди. Судячи з останніх спостережень, він може змінювати свою молекулярну структуру й переходити в рідкий стан, що дозволяє кулям проходити крізь нього. І змінювати свою зовнішність.

— Його можна знищити?

— Невідомо. Утім, цілком імовірно, що при затвердінні, коли йому треба перетворити на зброю власну кінцівку або піти в бій, його молекулярна структура стає тендітною. Ось тоді він, напевне, найбільш уразливий.

Кілька секунд їхали мовчки, потім Сара щось побачила попереду: якесь неонове світло в темряві.

— Їдьмо туди. Нам треба позбутися цієї машини!

Термінатор заїхав на заправку «Бентік Петролеум». Над нею горіла неонова вивіска, але не видно було нікого.

Повільно проїхали повз порожню конторку. В одному вікні була табличка: «У неділю зачинено». Авто втікачів під’їхало до задніх дверей гаража.

Термінатор виліз із машини, різким рухом збив замок і відчинив двері. Сара сковзнула за кермо і загнала машину в гараж. Термінатор зачинив двері. Вони опинилися в жаданій безпеці. Сара увімкнула світло. Вони з Термінатором подивилися один на одного. Він увесь був у закривавлених плямах. У Сари кров червоніла на сорочці — її було поранено в лопатку.

— Ну і вигляд у тебе, — кинула Сара. — Опудало, та й годі!

Термінатор запустив ці слова на екран і переглянув цілий список розмовної лексики. За секунду обрав потрібну відповідь і виголосив:

— Трохи кращий за мерця.

Сара ледве не посміхнулася.

Незабаром вони знайшли в конторці аптечку першої медичної допомоги, взяли кілька не надто свіжих бинтів, пляшечку зі спиртом для розтирання і деякі інструменти. Термінатор промокнув рани. Джон простягнув йому чистий бинт.

Сара сиділа на порожньому ящику поруч з кіборгом. Тонким дротом, знятим з обмотки генератора перемінного струму, Термінатор накладав їй на рану шов. Перш ніж почати операцію, Кіборг розжарив дріт паяльною лампою, і тепер він відсвічував тьмяно-червоним. Сара пригадала, що говорив їй колись Кайл: біль можна перемогти, сублімувати, розкласти на складові частини. Перед нею постало Кайлове обличчя, штрикнуло в серці, скаламутився розум. Ні, треба забути про все, про все — розум ще стане в нагоді. Термінатор з точністю машини просмикував дріт крізь її бліду шкіру, користуючись голкоподібними щипцями.

На які складові частини можна розікласти цей біль?…

Термінатор вловлював найменші зміни в її обличчі, викликані болем, і автоматично реагував на них, намагаючись полегшити їй страждання. Сара відчула, що вже не так боляче. Вона не знала, що це кіборгова заслуга, але так чи інакше їй би все одно не спало на думку йому подякувати.

Кіборг недбало кинув:

— Я добре знаюся на людській анатомії. «Нехай вона трохи розслабиться, — думав він, — нехай її серце б’ється не так прискорено — інакше вона втратить багато крові».

Це не спрацювало. Сара витріщилася на Термінатора, пульс ще прискорився, вона ледь приховувала ворожість. Їй не подобалося, що він так близько від неї, не кажучи вже про те, що кіборг завдавав їй болю.

— Ще б пак. Завдяки цьому з тебе вийшов такий відмінний убивця, чи не так?

— Правильно, — без емоцій відповів Термінатор, продовжуючи накладати шви.

Джон не зводив з них очей. Він був вдячний Термінаторові за те, що той лікує матір, але не розумів, чому Сара відчуває до нього ворожість.

Зрештою кіборг — всього-лише інструмент, запрограмований Джоном у майбутньому, щоб захистити їх зараз. Термінатори не обов’язково мали бути злими — усе залежить від того, як їх використовувати. Так само, як і зброю. Джонові хотілося пояснити це Сарі, але для цього потрібен час.

За кілька хвилин настала черга кіборга. Його шкіряна куртка була вся в дірках від куль. Сара з Джоном стягли її і побачили широку м’язисту спину, вкриту кривавими отворами. Руки та ноги теж були вкриті ранами. На щастя, усі вони були від куль дев’ятого калібру — маленькі, поверхневі.

— Боляче? — запитав Джон.

— Я відчуваю ушкодження. Імовірно, ці дані можна назвати болем, — відповів Термінатор.

Сара взялася промивати рани спиртом, і їй раптом згадалося, як одного разу холодної ночі вона невміло перев’язувала рани одному молодому чоловікові в каналізаційній трубі. Того разу вона вперше перев’язувала рани в бойових умовах. Молодий чоловік похвалив її. Та…

Знову це обличчя! Воно хоче заполонити її серце. Ні, усі шляхи відрізано! Так, це виявилося набагато болючішим, ніж поколювання в її тепер уже перев’язаній руці, але що вдієш?.

Сара підшукала слова, що дозволили їй повернутися до похмурої дійсності.

— Твої рани заживуть?

— Так.

— Рада це чути. Яка нам від тебе користь, якщо ти не будеш схожим на людину?

Вона сунула щипці в його закривавлені дірки, познаходила розплющені після удару в ендоскелет кулі й повитягала їх. Кулі з брязкотом падали до склянки.

Джон уже почав розуміти, з чим вони мають справу. Людина-машина, яку не можна вбити за допомогою кулі, фактично безсмертна.

Хлопець запитав:

— А ти довго живеш? Я хочу сказати, на скільки тебе вистачає?

— За нормальних умов на сто двадцять років. На одній батарейці.

Сара витягла останні кулі. Склянка була майже повна. Вона почала накладати шви, теж користуючись дротом. Джон у мовчазному здивуванні спостерігав за нею.

Два вояки, що старанно латають один одного.

— А ти можеш учитися? Для того щоб бути… стати… ну, загалом, людянішим. Не таким холодним.

— Мій ЦП — центральний процесор нейромережі, тобто: комп’ютер, здатний до навчання. Проте коли нас посилають поодинці, Небесна Мережа програмує нас у режимі «тільки читання».

— Не хоче, щоб ви забагато думали, так?

У його відповіді не було жодної іронії, всього лише факт:

— Так.

— Слухай, а не змогли б ми переставити перемикач?

Сара з цікавістю дивилася на Термінатора.

Змогли б, — відповів кіборг.

Вислухавши попередні інструкції кіборга, Сара відшукала скальпель і взялася розкривати його череп на тімені. Коли Термінатор наказав їй розширити кровоточивий надріз і відшукати порт обслуговування ЦП у хромованому черепі під скальпом, голос у нього залишався рівним і безстороннім.

— А тепер розкрий кришку порту.

Джонові довелося скористатися ганчіркою, щоб витирати кров. Сара відгвинтила кришку порту викруткою, що працювала на стисненому повітрі.

Спостерігаючи за її роботою в дзеркалі, принесеному Джоном з умивальника, Термінатор бачив цифрове зображення. Сара чекала на подальші вказівки. Її руки були заляпані кров’ю.

— Візьми ЦП за вушко біля основи. Потягни на себе.

Сара взяла пінцет