Маїра Цибуліна - Полум'яна 3, Маїра Цибуліна

- Яку, сер? - з тремтячим голосом запитала вона, хоч і так знала, яку саме винагороду він вимагатиме. Це було видно по його палаючим полум'ям очам, хрипкому, низькому голосу і його палкому дотику, тепло якого передалося Кетрін навіть крізь тканину рукавів.

- Хочу дізнатися, чого вас навчив святий отець Гаврилій за час вашого шлюбу.

Дике бажання з такою страшною силою пронизало її тіло, що вона завмерла на місці, не дихаючи. Їй захотілося цього так сильно, що тільки її вроджена скромність і порядність зуміли її утримати від того, щоб самій не кинутися йому в обійми, ніби продажна повія, яка бажає, щоб нею скористалися за призначенням, бажаючи, щоб він зараз же зажадав свою винагороду.

- Що? – натомість видала праведне здивування місис Стокмі, згадавши про слова та моралі її чоловіка.

- Хочу знову побачити ваш солодкий скарб, котрий ви так зазивно відкрили моїм очам, який ви зараз ховаєте під цими потворними спідницями, - його гаряче дихання опалило її вухо, чоловіча рука відпустила лікоть, більше нічого її не утримувало тільки гаряче дихання, що зводило її з розуму. Вона могла з легкістю втекти, але чомусь продовжувала стояти, не рухаючись, чекаючи чогось солодкого, забороненого. Сильні руки стиснули поділ її сукні, повільно піднімаючи догори, оголюючи її ноги все більше і більше. - … і зробити те, чого мене позбавив так не вчасно ваш святий чоловік.