Степан Дмитрович Ревякін - Гуляйполе

"батько" виявився рішучим і в сімейних справах. Він наказав оперативному штабу негайно готуватися до весілля. Глава дев'ята
Весілля в малинівці
(назва радянського кінофільму про махновців)

Потойбічний Світ. Ленін, заклавши руки за спину, бадьоро ходить по просторій кімнаті, щось розмірковує, періодично зупиняється й, співаючи, вигукує:

"...Наш Ленин впереди!" Заходять: Сталін, Троцький, Дзержинський, Єжов, Берія.

ЛЕНІН(до них). Сідайте, товариші комуністи і вірні мої соратники. Ніхто з наших навуходоносорів не знає, що ви тут?

ТРОЦЬКИЙ. Кого маєш на увазі, товаришу Ульянов?

ЛЕНІН. Звісно, у першу чергу гнилого інтелігента Миколу Бухаріна і вічно мовчазного та підозрілого всесоюзного старосту Михайла Калініна.

ЄЖОВ. Вони агенти Диявола?

БЕРІЯ. І вороги народу?

ЛЕНІН. Це лише моя підозра, не більше.

СТАЛІН. Усіх підозрілих також потрібно прибрати.

ЛЕНІН. Давайте не будемо поспішати, дійде черга і до них (пауза). Так, кажете, що ніхто не бачив, як ви шмигнули до мене?

ТРОЦЬКИЙ. Ми прийшли сюди таємними ходами. Отже, жоден чорт нас не засік.

ЛЕНІН. Про чортів не зарікайся. Бо це такі тварюки, що їм якось усе стає відомо (пауза). І тоді шишки падають на мене як на організатора усіх наших перемог.

Присутні підозріло глянули один на одного, мовляв, хто з нас підлотник? Хто доповідає про наші дії Дияволу?.. Ленін уловив і розпізнав погляди "товаришів по партії" і, щоб не перетворити початок їхнього таємного зібрання на початок великої бійки, вирішив загасити іскру, з якої могло розгорітися велике полум'я недовіри між вірними ленінцями. А Сталін випередив:

СТАЛІН. Хто нашіптує Дияволу, зізнавайтеся?!

ЛЕНІН. Я нікого з вас не підозрюю у співробітництві з Нечистою силою. Усім вам довіряю, як собі. Тому й запросив саме вас. Є архіважлива проблема, пов'язана з верховним Чортом, якому ми служимо ще з того, Земного світу. Про що йдеться? А про те, що останнім часом мій Світоч чинить усе проти мене. Він намагається навіть розсекретити нашу ленінську сутність перед земляками, а головне, розсекретити її тут — перед Богом. Доказ цьому — так звана справа Махна. Диявол обіцяє мені одне, а коїть зовсім інше: він розголошує наше справжнє ставлення до "батька" і чітко показує, що зробили його таким, яким він був насправді, ми, більшовики Росії. Отже, коли Господь вирішить відправити Махна за його гріхи в пекло, додасть за нього мук і нам. Утямили, чому я так занепокоївся?

ТРОЦЬКИЙ. Конкретніше, товаришу Ульянов... Які твої пропозиції?

ЛЕНІН. Необхідно ліквідувати Диявола. Ви — вожді міжнародного тероризму, пройшли вишкіл такої роботи в бойовій партії Леніна і маєте зараз запропонувати реальний план знищення Сатани.

ТРОЦЬКИЙ. Нехай пропонує товариш Сталін. У нього найбільший досвід. Навіть мене угробив.

ЛЕНІН(розгадав думку "політичної проститутки"). Тільки без особистих образ, вірні ленінці. Ми зараз вирішуємо архіважливе партійне питання (пауза). Отже, хто перший внесе пропозицію? Можливо, товариш Дзержинський? (Ленін глянув на " залізного" Фелікса).

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ. Незвичайна акція, товаришу Ленін. А тому потрібний деякий час для обміркування.

ЛЕНІН. А ви товариші Єжов і Берія? Саме вам і карти в руки у цій буденній операції!

ЄЖОВ. Я такої ж думки, як мій учитель товариш Дзержинський.

БЕРІЯ. Треба подумати, товаришу Ленін, порадитися з товаришем Сталіном.

Ленін мовчки глянув на Сталіна.

СТАЛІН. Товариші Єжов і Берія самостійно вирішувати питання державної ваги нездатні. Їм завжди підказував я (Сталін розгладив свої вуса, підвівся, ходить по кабінету і розпалює люльку сірником). Ліквідувати Диявола — на сьогодні для нас, для нашої комуністичної партії — це нагальна необхідність, яку щойно заповів нам товариш Ленін. Дійсно, у нас досвід подібних акцій надто великий. А коли так, то ми знаємо, з чого почати і кому доручити цю справу. Отже, товаришу Ленін, і цей заповіт ми виконуємо з честю. А розпочати його виконання необхідно з підбору кандидатури на акцію. Чи можемо ми її назвати зараз? (Сталін обвів своїм важким поглядом присутніх. Усі опустили голови. Тільки Ленін, заклавши великі пальці рук за свою полосату камезельку, стояв незворушно, дивився на виступаючого і лише зрідка перехиляв надмірно велику і дещо деформовану голову то вліво, то вправо). Тож, я запитую, чи можемо ми назвати цього виконавця зараз, у цю хвилину? Відповідаю: можемо. А перед цим і для цього з'ясуємо: в ім'я чого, в ім'я кого ми знищуємо Диявола — нашого Кумира? (присутні підняли голови, мовчать). Важко вам відповісти. Тоді я дозволю собі поставити це ж запитання, але подам його в іншій площині, підійду до нього з іншого боку (пауза). Що чи хто спонукав Диявола — ідейного натхненника й організатора