Ксенофонт - Анабазис. Похід 10000 еллінів

(обратно) 108

Члени царської родини, а також окремі перські вельможі, отримували доходи натурою з міст та областей, подарованих їм з цією метою царем. Ці засоби йшли на утримання двору, на одяг. Вираз «на пояс», мабуть, означає «на вбрання».

(обратно) 109

Геродот (І, 194) розповідає, що мешканці Месопотамії виготовляли остови суден з верби, яку вирубували у Вірменії і сплавляли течією Тигра в Месопотамію. Остови обтягувалися шкірою, причому суднові надавалася форма круглого щита.

(обратно) 110

Ксенофонт вживає тут термін ефедр, взятий з практики гімнастичних змагань. Якщо під час попереднього жеребкування хто-небудь із змагунів залишався без пари, то він називався «ефедром» і вступав у змагання з переможцями у парних змаганнях.

(обратно) 111

Під час царювання Дарія II у Єгипті відбулося повстання, яке призвело до цілковитого відпаду країни від Персії і відновлення влади фараонів. Спроби Артаксеркса II Мнемона знову підкорити собі Єгипет зазнали невдачі.

(обратно) 112

Рівнини були зручні для дій численної перської кінноти, у той час як у грецьких найманців Кіра цей рід війська був відсутній.

(обратно) 113

Тіара — перський головний убір, схожий на нинішній башлик. Тільки цар мав право носити розпрямлену тіару; інші перси були зобов’язані притискати її верхню частину донизу. Тіссаферн тут немовби натякає на свої наміри посісти царський престол, але насправді він завжди був вірним слугою Артаксеркса.

(обратно) 114

Всі підданні перського царя, незалежно від їхнього становища, вважалися рабами царя, їхнього пана.

(обратно) 115

Життя еллінських стратегів у полоні і їхня страта описані Плутархом (Артаксеркс, 20).

(обратно) 116

Мова йде про Пелопоннеську війну 431— 404 рр.

(обратно) 117

Ефори — найвищий урядовий орган у Спарті.

(обратно) 118

Істм — перешийок. Під цією назвою зазвичай мали на увазі перешийок, що з’єднував Пелопоннес із Середньою Грецією.

(обратно) 119

Горгій з Леонтіни — відомий софіст.

(обратно) 120

Тобто поблизу царської резиденції.

(обратно) 121

За часів Ксенофонта греки були знайомі з географічними картами, і свідчення про це ми знаходимо у Геродота (V, 49). З «Анабазиса» ж видно, що найманці Кіра картами не користувалися, бо ж після смерті Кіра та зради Аріея вони почувалися в цілковитій непевності, не знаючи як вибратися з Вавілонії. Упродовж свого відступу вони постійно вдавалися до допомоги провідників.

(обратно) 122

Далі Ксенофонт подає відомості про себе, до часу, коли він приєднався до війська Кіра.

(обратно) 123

Сократ — знаменитий афінський філософ, користувався великим впливом на афінську молодь з аристократичних прошарків. Ксенофонт був учнем Сократа і після його страти написав свої «Спогади про Сократа».

(обратно) 124

Під час Пелопоннеської війни.

(обратно)