Аліна Вінсент - Колекція душ, Аліна Вінсент

Спокійне лице Леї не виражало жодних емоцій, тому для Еммі не було зрозумілим, чи погоджується подруга з її думкою. Залишалось лише чекати, доки вона урве своє мовчання і проллє світло на власне бачення. Нарешті, просяявши до Еммі зеленню своїх очей, Лея таємниче промовила:

- Розмірковуючи про релігію, Еммі, ти уявляєш християнство, іслам, індуїзм, чи, можливо, іудаїзм. Однак для Донаті релігією є Данте Аліг’єрі, – філософськи зважила Лея. – Згадай, як професор Фальма згадував про свої розбіжності із професором Едгаром Донаті стосовно релігійного питання у “Божественній комедії” Данте. Той ледве мирився з невірою Фальми, але для нього були неприпустимими його докори у єретизмі святому для нього Данте. Отже, в очах Едгара Донаті – або в очах П’єтро Донаті, якщо його батько ділився з ним думками щодо Фальми – професор Віктор Фальма був єретиком і лжевчителем.

Ретельно зваживши й проаналізувавши твердження Леї, Еммі мовчазно прийняла їх, не сперечаючись. Того дня жодна з дівчат більше не промовила вголос ім’я Віктора Фальми. Ім’я професора знову затріпотіло на їхніх вустах лише двома днями пізніше, у церкві Святого Антонія, де за всіма правилами віруючої людини проводжали в останню путь невіруючого Віктора Фальму.