Ніколь Кові - Небезпечний, Ніколь Кові

-Пери.-наказним тоном сказав хлопець, вказуючи очами на кофту і я зрозуміла, що він навмисно ігнорує мою погрозу.

Я сціпила зуби і закотила рукава сукні, а потім увімкнула воду і додала на пляму трохи мила. Старанно потерши слід від вина, він майже зник. Врешті, коли плями зовсім не стало, я піднесла кофту під воду і вже коли хотіла вимкнути кран, бо впоралась з наказом Тайлера, відчула його руки в себе на талії.

Одним різким рухом, він повернув мене до себе обличчям і я б впала, якби не схопилась за його плечі.

-Відпусти.-прошепотіла я і наші погляди зустрілись. Це нічим не відрізнялось від усього того, що я відчувала з Кемероном і це мене злякало. Так злякало, що серце вистрибувало з грудей.

-Не можу. Весь час уявляю які на смак твої губи.-прошепотів Тайлер і я раптом зрозуміла, що не можу геть нічого відповісти. Ніби заціпеніла. Втратила дар мови і не дихала.

Тайлер наблизився до мого обличчя і за лічені секунди його губи торкнулись моїх. Це було так неочікувано, так різко і так… схоже на Кемерона.

-Мммм….-неочікувано для самої себе, я промичала йому в губи.
 

*****
 

Ще одна частина з неймовірним поворотом🫣 Як вам таке? 
Чекаєте завершення?)

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно