Джулія Ромуш - Клуб: їх таємниці vs твоє життя, Джулія Ромуш

Розділ 82. Крістофер Блек.

- Скажи мені чого ти хочеш, - прошепотів їй на вухо, і підштовхнув до ліжка, загнав свою жертву в кут, не даючи їй навіть ілюзії свободи. Моя. Назавжди. Навічно. 

 

- Тебе, - її голос затремтів від цього визнання, а коли дівчина стала повільно перебирати ногами, я лише посміхнувся і вишкірився. Її переляканий і водночас невинний вигляд заводив понад усе. Я був упевнений, що скінчу за перші пару секунд. 

 

Мені подобалося в ній все: її жести, рухи, манера розмовляти. Її страх був немов афродизіак - задурманював і зводив з розуму. Позбавляв розуму. 

 

Я наступав на неї, змушуючи перебирати ногами швидше, хотів, щоб вона спіткнулася і впала на ліжко, щоб вибити її з колії остаточно. 

 

- Точніше, - командним тоном кажу єдине слово. Я грав, мені подобалося з нею грати, подобалася її реакція. 

 

- Хочу, щоб ти мене взяв, - дівчина почервоніла, закусила губи й тим самим змусила мене видати рик. Я і так перебував на межі, а тепер був готовий накинутися на неї прямо зараз, я як зголоднілий звір, який побачив соковитий шматок м'яса і від цього втратив розум. 

 

Я зробив один великий крок в її бік, і вона втратила рівновагу, впала на ліжко. Не випускаючи свій шанс, я скористався цим моментом, щоб схопити її ніжки й різко розвести їх в сторони. 

 

Змусив видати її глухий стогін і закрити очі в передчутті. Її тіло тряслося в моїх руках, вигиналося, відкрито запрошуючи й напрошуючись на більше. 

 

Влаштувавшись між її ніг, я провів язиком по плоскому животику, обпікаючи її шкіру, грав з сосками, викручував, тягнув і млів від її криків. 

 

- Господи, прошу... 

 

Її пальці зарилися в моє волосся, тягнули, стискаючи в кулачки, вона хотіла притягнути мене до себе, і я піддався, адже дівчина жадала моїх поцілунків і ласки. Але все це тривало не довго. Вибач, дитинко, але зараз ми грали за моїми правилами. 

 

Зняв з неї панчохи, завів її руки за голову і зв'язав цими ж панчохами зап'ястя. 

 

- Навіщо? - Вона не відразу зрозуміла, що сталося, сіпнулася, але було вже запізно.

 

Провів язиком по її губах, але не поцілував, а лише для того, щоб роздратувати ще більше. І як же неймовірно було бачити, як вона потягнулася до мене, чекаючи більшого, а я тільки усміхнувся. Все буде, тільки почекай трохи, дитинко. 

 

Опустив руку вниз, провів язиком по її складках. Яка ж вона була мокра, текла піді мною. Проник в неї пальцями для того, щоб розтягнути. Яка ж вона була туга, гаряча там, моя дівчинка... 

 

- Крісссссссс... 

 

Вийняв пальці, миттєво замінивши їх членом. 

 

- Ти ж будеш хорошою дівчинкою, Енді? 

 

- Ні, я буду дуже поганою. 

 

Проникнувши в неї, я увійшов на всю довжину. Це було просто супер. Я збирався мати тебе довго, дуже довго, поки ти не втратиш свідомість, не відключишся. Я хотів почути, як ти будеш стогнати моє ім'я раз за разом, адже ми обидва знаємо, якою сучкою ти можеш бути. Та сьогодні вночі я мав намір її розбудити ...                                                                                                                                                           

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно