Лоран Біне - HHhH. Голову Гіммлера звуть Гайдріх, Лоран Біне
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
15
Ідеться про Мюнхенську угоду. (Прим. пер.)
16
Так називають Міністерство закордонних справ Франції, розташоване на набережній д’Орсе в Парижі.
17
Léger (фр.) — поверховий, легковажний.
18
Белот — гра в карти, поширена в середземноморських країнах.
19
Тіно Россі (1907–1983) — французький естрадний співак, чий диски були продані накладом 500 млн примірників.
20
Анрі де Монтерлан (1895–1972) — французький письменник.
21
Філіпп Петен (1856–1951) — маршал Франції; після окупації Франції 1940 року став колаборантом, заснував режим Віші.
22
Насправді ця фраза з п’єси Шиллера «Змова Фієско в Ґенуї».
23
«Горе переможеним» (лат.).
24
В. Шекспір, «Гамлет». Переклад Л. Гребінки. (Прим. пер.)
25
Роберт Ладлам (1927–2001) — американський письменник, автор пригодницьких бестселерів про колишнього агента ЦРУ Джейсона Борна.
26
Період з вересня 1939 до травня 1940 року, від початку військових дій у Польщі до початку окупації Франції, англо-французькі війська, що значно переважали чисельністю збройні сили Третього райху (110 дивізій проти 25), бездіяли.
27
Твір Карнеліуса Раяна про висадку військ союзників у Нормандії.
28
Книжка Домініка Леп’єрра і Ларрі Коллінза про звільнення Парижа від німецької окупації в серпні 1944 року.
29
Нідергаґен — концентраційний табір, створений для потреб будівництва в замку Вавельсбург. Через нього пройшли 3900 ув’язнених.
30
Вісь світу (лат.).
31
Тобто капітан. Саме таке звання мав Гайдріх у люфтваффе.
32
Фредерік Тейлор (1856–1915) — основоположник наукової організації праці та менеджменту.
33
Український інститут національної пам’яті так подає фактаж цієї події: у червні — серпні 1942 року в Києві відбулося кілька матчів місцевої команди «Старт» (до складу якої входили футболісти довоєнних клубів «Динамо» та «Локомотив») з командами німецьких та угорських солдатів. Остання гра відбулася 16 серпня і, попри те що закінчилася поразкою німців, не призвела до розстрілу радянських спортсменів. Чотирьох із них стратили наступного року як в’язнів Сирецького концтабору.
34
П’єр Лаваль (1883–1945) — прем’єр-міністр уряду Віші (1942–1944).
35
Природжений лідер (англ.).
36
Заходьте, мої любі (англ.).
37
Тобто англійського уряду.
38
Чеські прізвища в жіночому роді отримують суфікс -ова, у множині -ові. Тому прізвище Моравець, ужите на означення всієї родини мало би звучати Моравцові, Сватош — Сватошові тощо. Однак автор не додає цих суфіксів, пояснюючи причини такого рішення далі в тексті. (Прим. пер.)
39
Тропізм — реакція організму (зміна напрямку руху чи росту) на зовнішній подразник.
40
Антропоїд (від гр. anthrōpos — людина + eidēs — вид) — людиноподібна мавпа. (Прим. пер.)
41
Untermensch (нім.) — недолюдина.
42
Йозеф Бюлер (1904–1948) — секретар і заступник генерал-губернатора окупованої Польщі Ганса Франка. Вільгельм Штуккарт (1902—1953) — в. о. райхсміністра внутрішніх справ і райхсміністра науки, виховання і народної освіти. Франц Лютер (1895–1945) — німецький дипломат, учасник Ванзейської конференції, його називали «рушійною силою єврейського питання». Еріх Нойман (1892–1951) — статс-секретар Управління з чотирирічного плану переозброєння (1938–1945), керував захопленням валютних резервів окупованих країн. Рудольф Ланґе (1910–1945) — один із керівників каральних органів нацистської Німеччини, командувач поліції безпеки і СД Латвії, один із винуватців винищення єврейського населення Латвії.
43
Маржан Сатрапі (нар. 1969) — іранська художниця, режисерка, дитяча письменниця. Її найвідоміший графічний роман «Персеполіс», що показує ісламську революцію очима іранської дівчинки, екранізовано.
44
Ернст Любіч (1892–1947) — німецький і американський режисер і продюсер.
45
Praha s prsty deště» («Прага з пальцями дощу») — назва сюрреалістичної поетичної збірки Вітезслава Незвала.
46
Ґолема створили в Празі рабини-кабалісти з глини. Щоб вдихнути в нього життя, в отвір у чолі вклали камінь — шем, або тетраграмон; на ньому написано ім'я Бога з чотирьох літер, яке не можна вимовляти.
47
Джонатан Літтелл (нар.1967) — американський і французький письменник. Лауреат Ґонкурівської премії за роман «Милостивиці» (2007), який розповідає про офіцера СС.
48
«Les Éditions de Minuit» («Опівнічні видання») — видавництво, що виникло під час окупації Франції, співпрацювало з рухом Опору. Після війни тут друкувалася плеяда представників «нового роману».
49
Цього дня Велика фашистська рада скинула Беніто Муссоліні з посади партійного лідера.
50
Фернан де Брінон (1885–1947) — член уряду Віші.
51
Південна частина Франції (так звана вільна зона), не окупована німецькими військами й контрольована режимом Віші.
52
Сімона Вейль (1927–2017) — французький політик, голова Європарламенту (1979–1982), почесний президент фонду пам’яті жертв голокосту.
53
Ґі Дебор (1931–1994) — ліворадикальний революціонер, філософ, письменник, історик, художник-авангардист, режисер.
54
Анрі Дезире Ландрю (1869–1922) — французький серійний убивця, на прізвисько Синя Борода з Ґамбе.
55
Марсель Петіо (1897–1946) — французький лікар, серійний убивця.
56
Передбачення відомого американського художника Енді Воргола (1928–1987): у майбутньому кожен зможе стати всесвітньо відомим на 15 хвилин.
57
Після капітуляції Райху Айхман переховувався, а згодом виїхав до Аргентини. 13 травня 1960 року агенти ізраїльської розвідки схопили його на вулиці Буенос-Айреса. Після суду, що тривав 8 місяців і добре висвітлювався в пресі, Айхмана стратили
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «HHhH. Голову Гіммлера звуть Гайдріх, Лоран Біне», після закриття браузера.
