Ліана Меко - Хибне щастя, Ліана Меко

- Та що ти, трясця, кажеш? А ти хто в нас? Чортів всевишній? Ти чому вирішуєш за нас, що нам потрібно… - Бризкаючи слиною і розмахуючи руками, волав я.

- Іван, стоп. Я нічого не вирішувала за вас. Ліка попросила не видавати її, і я вважала це за правильне. Але зараз це все не має значення. - Зупинила мої відчайдушні волання дівчина. - Ситуація змінилась.

- Про що ти, чорт забирай, говориш? - Не розуміючи жодного слова знову закричав я.

- Ліка мешкає в мене. - Раптом заявила Кіра, і цією своєю заявою точно огріла мене важкою залізною балкою по голові. У мене, здається, навіть в очах заіскрило, і повітря різко залишило легені - настільки я очманів.

- Що?! – знову заревів я. Але дівчина, не зважаючи на мої істеричні верески, тим самим спокійним тоном продовжила.

- Послухай мене. Зараз ти зберешся. Візьмеш себе до рук. І приїдеш до мене додому. - Чітко поділяючи слова, немов вихователь, який товкмачить незрозумілому дошкільнятку правила поведінки на майданчику, промовила Кіра, і насамкінець додала. - Вона не знає, що ти приїдеш. Я по-своєму зрадила її… Тож, Ваня… будь ласка, не зіпсуй усе. - Кіра на секунду запнулася, а потім, перед тим як відключитись, майже нечутно додала. - Ти їй потрібний.

Я проковтнув ставший поперек горла ком. З силою стиснув телефон у руці, продовжуючи притискати його до вуха і жадібно вслухатися в тишу, що повисла на проводі.

Я їй потрібний. Дідько. Боже мій. Я потрібний.

Я знайшов її? Невже знайшов...

Я побачу її. Я зараз побачу її. - Билися в голові голосні, майже кричущі, сумбурні, відчайдушні думки.

І я відчував. Нарешті відчував… так багато всього. У голові наче салют розірвався, пофарбувавши все у яскраві живі кольори.

Я відчував. Я жив. Я знову побачив шлях, ціль, бажання. Воно вогнем помчало по венах, вибухаючи в кожній нервовій клітці живим еліксиром.

Життя, будь ласка… Переглянь проект. Переформатуй ймовірності.

Не треба чергових огризків. Досить з мене.

Дай мені шанс. Дозволь мені заслужити справжнє щастя. Повне. Цілісне. Довге. З нею.

Прошу тільки дай мені ще один шанс.

Тільки дозволь мені все виправити.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно