Каміла Дані - Шлюбна ніч, Каміла Дані

— Ти що верзеш?! Якщо Гриф дізнається, що ти оббрехав його, він за дві секунди знесе твою імперію!

Грім починає ржати. Поки Амерін старанно спостерігає за станом Грома, Шогіл одним рухом опиняється біля нас. Вихоплює пістолет в Амеріна і врізає йому по морді. Чоловік відпускає мене і падає. 

Я швидко кидаюся в обійми Яромира, з диким бажанням вдихаючи його аромат. Бах! Бах!

Хтось починає стріляти, і ми біжимо до машини. Стрілянина не припиняється, але я, прикривши очі, сліпо біжу за Яромиром. Навіть дивитися не хочу на цей вестерн.

— Сідай! — командує Шогіл, і тільки тоді я розплющую очі та сідаю в автомобіль. — Машина броньована, двері я заблокував, тож ми в безпеці, майже! — усміхаючись на всі тридцять два зуби, доводить до мого відома Яр.

— Ти хворий, подивися, що на вулиці коїться, немов у дев'яності повернулися! — бубоню і сама повертаю голову до вікна. Перестрілка в самому розпалі, бандити відстрілюються, наші нападають.

— Подивись на мене! — Яромир повертає мою голову у свій бік, і наші очі зустрічаються. Там стільки радості й тепла, а найголовніше — щирості, що хочеться розцілувати його просто зараз. — Ти готова до покарання! — вже зовсім іншим тоном вимовляє Яр, більш грубим. Тильною стороною долоні ковзає по щоці, а потім ще нижче, зачіпаючи сукню і роздивляючись, що під нею.

— Ти про що? — часто кліпаю і питаю здивованим тоном. А він хапає мене за талію і кладе на коліна, немов маленьку дівчинку.

Пум! Підскочивши на місці, різко повертаю голову в бік шуму, із завмиранням серця дивлюся на подряпину у вікні від кулі.

— Яре, а ми можемо поїхати? — тремтячим голосом прошу.

— Ні, я повинен тебе покарати! За те, що загравала з Кімом! — крізь зуби говорить, а рукою пробирається під сукню. Від дотику гарячої долоні до внутрішнього боку стегна мене пробиває тремтіння та передчуття.

— Ти з глузду з'їхав! Там, — показую на вікно, — між іншим, перестрілка!

— І що? Кім завжди говорить, що це додає кайфу. Тож варто спробувати. Коли ще така можливість буде? — здивовано дивлячись на мене, заявляє Шогіл. Погладжує стегно, зачіпаючи крайку трусиків.

— Добре, але спочатку звільни мене від наручників, — прошу. Він вигинає губи в усмішці й наближається до мене, чується тріск тканини, і наступної хвилини він показує мені мої трусики. Збоченець!

— Ні! — шепоче за міліметр від моїх губ. Тоді змінює моє положення, змусивши осідлати його, як жеребця.

Пум! Пум! Ще кілька куль стукає в наше укриття, змушуючи мене забути, що ми збиралися робити.

— Яре, я не зможу! — кажу пошепки. Відповіді немає. Трусики відлітають кудись вбік. 

Ніжні дотики його рук до моєї спини. Вони блукають тілом, вивчаючи кожен вигин. Губи жадібно цілують шию, закручуючи мене у вирі бажань. Тільки від дотиків починаю часто дихати. Перекладає руку на стегно, підтягує сукню, оголюючи дупку, і смачно стискає, вириваючи з мого горла протяжний стогін. Відчуття просто неймовірні. З одного боку — небезпека, з іншого — дике бажання розчинитися в чоловікові.

Бах! Хтось упав на дах нашого автомобіля, знову приводячи мене до тями. Тільки хочу сказати слово, як Яромир накриває мої губи та підіймає мене. Закидаю руки за голову чоловікові, перервавши поцілунок. Наручники боляче стискають зап'ястя і додають контрасту. Віддаляюсь, важко дихаючи, та опускаю очі. Яромир різко розсовує блискавку, випускаючи на волю вже давно кам'яний член. Ще раз підіймає мене і різко опускає, насадивши на свій стовп, вириваючи з горла стогони в обох.

Спочатку повільні, але глибокі поштовхи змушують розчинитися і забутися. Я вже не чула пострілів, тільки спів птахів, відчувала тільки його в собі та дике бажання. Губи Яромира не відпускають мої, а руки пестять тіло.

З кожною хвилиною нарощує темп, допомагаючи мені скакати верхи. Але після п'яти хвилин скакання не витримує і кидає мене на сидіння. Підіймається на повний зріст, наскільки це можливо в салоні автомобіля.

Опускаю очі й дивлюся на здиблений член з мокрими слідами нашого бажання. Рожева голівка здається неймовірно великою та сексуальною. Облизую губи й відкидаю голову назад.

— Зніми їх, — показую на наручники. Він хитає головою, що ні, і підіймає мої ноги вгору, притискаючи їх до грудей. Вганяє у мене член і завмирає на секунду всередині, вибиваючи з моїх легенів все повітря. Робить так ще кілька разів і тоді закидає мої ноги собі на плечі.

Входить глибоко, приносячи небувале задоволення. Відчуваю, що одяг починає заважати й відтягую комір сукні. Кусаю губи та стогну від насолоди. Яромир прискорює темп. Кілька хвилин шаленого темпу — і моє тіло пробиває ейфорія. Одразу за мною йде в прекрасний світ оргазму і Яр. Його єство пульсує в мені, додаючи різноманітності та гостроти.

Чоловік відпускає мене, хапаючи повітря ротом, присідає знесилено на сидіння, голосно дихаючи.

Починає дзвонити телефон Шогола, і він, швидко діставши його з кишені, одразу відповідає, увімкнувши гучномовець.

— Шефе, ми закінчили, можеш розблокувати двері! — чую глузливий голос Кіма і пирскаю зі сміху.

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно