Джордж Орвелл - 1984

словом Мініправд, і їх набагато легше контролювати, аніж ті, які викликає словосполучення Міністерство Правди. Це пояснює не лише звичку скрізь, де можливо, створювати абревіатури, а й ту надмірну увагу, яка приділяється намаганням формувати їх таким чином, щоб вони легко вимовлялися.

У Новомові милозвуччя домінує над будь-якими іншими аспектами, окрім точності значення. І за необхідності, у жертву йому приносяться навіть граматичні правила. Оскільки для всіх політичних цілей передовсім потрібні короткі обрубані слова вузького значення, які можна швидко й легко вимовити і які у голові мовця породжують мінімум семантичних відтінків. Унаслідок того, що майже всі слова зі словника В дуже схожі, вони навіть отримують певну перевагу. Майже завжди ці слова, такі як goodthink (добромислення), Міпірах (Мінімир), prolefeed (пролоїж), sexcrime (сексозлоч), joycamp (радотабір), Ingsoc (Ангсоц), bellyfeel (нутрочуй), thinkpol (думкопол) і сотні інших — мають два або три склади, з наголосом, який рівномірно розподіляється між першим складом і рештою слова. Їхнє вживання породжує нечітку вимову і, водночас, робить мовлення уривчастим та монотонним. Саме цього й намагалися досягти. Завдання полягало у тому, щоб зробити мову, а надто мову будь-якого ідеологічно заангажованого суб’єкта, максимально незалежною від свідомості. Безперечно, у повсякденному житті, перш ніж щось сказати, іноді треба подумати, але член Партії, який висловлює політичне або етичне судження, мусить висловлювати правильні погляди так само автоматично і не задумуючись, як стріляючий кулемет. Це досягається завдяки його спеціальній підготовці, мова озброює його надійним інструментом, а структура слів з їхнім різким звучанням і зумисною спотвореністю, що відповідає духу Ангсоцу, ще більше сприяє цьому процесові.

Також сприятливим фактом є обмежений вибір слів. Порівняно із сучасною мовою словник Новомови зовсім невеликий, і постійно відшуковуються усе нові способи його скорочення. Новомова відрізняється від майже всіх інших мов тим, що її словник, замість розширюватися, з кожним роком звужується. Кожне скорочення було певним успіхом, оскільки кожне зменшення альтернативи вибору зменшувало спокусу думати. У кінцевому підсумку сподіваються, що артикульована мова утворюватиметься безпосередньо у гортані, зовсім не зачіпаючи найвищих мозкових центрів. Ця мета відверто визнається у такому слові Новомови як duckspeak (крякомов), що означає «говорити як качка». Як і багато інших слів у словнику В, duckspeak має двоїсте значення. За умови, якщо прокрякана думка є правовірною, воно не містить в собі нічого іншого, окрім схвалення, і коли Таймс назвала одного з ораторів Партії doubleplusgood duckspeaker (дваплюсдобрим крякомовцем), це був значний і палкий комплімент.

Словник С. Порівняно з іншими словниками словник С вважається допоміжним і складається цілком з наукових і технічних термінів. Вони нагадують наукові терміни, які ми застосовуємо сьогодні, і утворюються з тих самих коренів, але було також проведено роботу для надання їм точного визначення і очищення від небажаних значень. До них застосовуються ті самі граматичні правила, що й до слів з інших словників. Дуже мало слів зі словника С застосовуються у повсякденному і політичному мовленні. Кожен учений або технічний працівник можуть знайти всі потрібні їм слова у списку, присвяченому його фаху, але вони рідко послуговуються словами з інших списків. Лише дуже мала кількість слів належить до всіх списків, і немає словника, який би виражав функцію Науки як загальну методу мислення незалежно від її конкретних галузей. Власне, не існує навіть слова «наука», бо всі значення, які воно могло б виражати, цілком перебрало на себе слово Ангсоц.

З попередніх роз’яснень випливає, що, за поодинокими винятками, неможливо висловлювати Новомовою неправовірні думки. Звичайно, нею можна промовити якусь дуже брутальну єресь. Можна, наприклад, сказати Big Brother is ungood (Старший Брат поганий). Але це твердження, яке для ортодоксального вуха є очевидним абсурдом, не можна довести за допомогою раціональних аргументів через відсутність необхідних для цього слів. Ворожі Ангсоцу ідеї можуть бути представлені лише в нечіткій безсловесній формі і можуть бути означеними лише у дуже загальних термінах, які узагальнюють і засуджують одразу велику групу неправовірних переконань, водночас не конкретизуючи їх. Загалом, використати Новомову з неправовірною метою можна, лише незаконно переклавши деякі слова назад на Старомову. Наприклад, у Новомові можливе речення Всі люди рівні, але лише у сенсі, яким у Старомові було б наділене висловлювання Всі люди мають руде волосся. Воно не містить у собі граматичної помилки, але висловлює очевидну неправду — те саме, що сказати: усі люди одного зросту, однакової ваги і наділені однаковою силою. Більше не існує концепту політичної рівності, і зі слова рівний було вичищене це побічне значення. У 1984 році, коли Старомова ще залишалася загальноприйнятим засобом спілкування, теоретично існувала небезпека, що застосовуючи слова Новомови, можна було пригадати їхні первісні значення. На практиці ж кожен, хто добре володів дводумством, міг легко уникнути цієї небезпеки, але за два покоління зникла навіть сама можливість таких помилок. Людина, яка від народження послуговувалася Новомовою, вже не знала, що слово рівний мало колись і другорядне значення — «політично рівний», або що слово вільний колись могло означати «інтелектуально вільний», як людина, яка ніколи не чула про шахи, не може знати про другорядні значення, притаманні словам ферзь або пішак. Існує багато злочинів і помилок, які така людина просто неспроможна вчинити, оскільки вони не мають назви, а тому їх годі уявити. Передбачається, що з часом визначальні характеристики Новомови ставатимуть усе промовистішими — зменшуватиметься кількість її слів, дедалі вужчими ставатимуть їхні значення і так само зменшуватимуться шанси їхнього неправильного застосування.

Коли Старомова буде остаточно витіснена, порветься останній зв’язок, що поєднує людей з їхнім минулим. До того моменту історія вже буде переписана, але подекуди збережуться не до кінця цензуровані фрагменти з давньої літератури, і, якщо поновити знання Старомови, їх можна буде прочитати. У майбутньому такі фрагменти, навіть якби їм пощастило зберегтися, стануть незрозумілими і непридатними для перекладу. Перекласти якийсь уривок зі Старомови на Новомову можна буде тільки у тому разі, коли йтиметься про якийсь технічний процес, просту повсякденну дію, або якщо він за своєю суттю буде правовірним (добродумним — як сказали б Новомовою). На практиці це означає, що жодна книжка, написана приблизно до 1964 року, не може бути цілком перекладена. Дореволюційну літературу можна піддати лише ідеологічному перекладу — тобто змінивши не лише її мову, а й зміст. Візьмемо, наприклад, добре знаний уривок із Декларації Незалежності:

Ми вважаємо за очевидну істину, що всі люди створені рівними, що Творець наділив їх певними незаперечними Правами, до яких належать також Життя, Свобода й прагнення Щастя. Щоб забезпечити ці права, люди обирають собі уряд,