С Осте - Дорослішання Мрійниці, С Осте

Від різкого маневру ремені врізались в плечі. Транспортник гудів, ніби от-от розвалиться. Всі миттєво посерйознішали.

— Муровскі, тря! Хто так розрахунки проводить? Лівіше. Лівіше кажу! — долітали короткі накази командира.

Після чергового ривка траєкторія стабілізувалась, за дві хвилини монітор підтвердив успішне приземлення.

— Вітаємо на Авімі! Можна відпускати підлокітники! Дякуємо, що скористалися послугами…

— Щось ти занадто радісний, Муровскі. Давно двигуни не перебирав? — жартівливе повідомлення перервалось бурчанням Хада.

«Долетіли успішно. Як ти?»

«Страшно скучив, Ін-Марі. Чекаю на нашу зустріч.»

Через кілька годин після розгортання станції, техніки з конгломератів встановили мобільний мережевий ретранслятор, після чого кілька наших дронових груп відправились на розвідку. Завод обслуговувало двадцять шість фахівців, ще п’ятнадцять – члени тхронської ремонтної бригади. Хтось та повинен знайтися.

— Покинули обидві! — гаркнув голомозий нукієць з низьким меццо-басом. Фота, якщо не помиляюсь. На останньому відборі його призначили наставником менталістів, а тепер доручили загальне керівництво операцією на Авімі. — Хад! Таран!

Ми з Міллою, мрійським медиком, потрапили нукійцю на очі, поки пихтіли, сунучи до робота-транспортера ящики з деталями регенератора.

— Хад з Гаелом пішли в розвідку, — рапортувала дівчина, хоча її ніхто не просив. Тепер Фота шукатиме, кому б дати прочуханки за наше специфічне силове тренування. Мріанка, яка запропонувала витягти кілька ящиків, бо не хотіла марнувати час, очікуючи доставку обладнання, швиденько відійшла подалі, винувато поплескуючи нарощеними віями.

Розлючений Таран, який взяв на себе управління медвідділом, з’явився через кілька секунд. Ейси у своїй більшості заточені на штурмові дії чи ведення розслідування, медицину вони особливо не практикують. Але, мабуть, цей алієць – виняток. Колишньому наставнику в підпорядкування, крім мене, відправили ще п'ятьох ЗОХІ, з яких ейсом значилася тільки одна жінка.

— Куди дивишся? Якого Хаосу твої дівки корабель розвантажують? Де ті два телепні, закріплені за медблоком? — Фота з Тараном покосилися на мене, як на джерело всіх проблем.

Решту ящиків з вантажного відсіку тагали двоє чоловіків з Мрії і Нукі, яких експлуатували без сумнівів і жалю. Нам з Міллою Фота прочитав коротку лекцію про недоречний героїзм, майбутнє материнство і відправив облаштовувати житловий блок. Впорались швидко, встигли ще трохи речі розкласти і, повернувшись у медблок, натрапили на купу ящиків і двох жінок – колег. Таран зі своїми мрійським і нукійським рабами кудись поділись, залишивши нас з купою обладнання, без чітких вказівок і з першими пацієнтами з підозрою на гірську хворобу. Якщо тенденція зберігатиметься, рятувати доведеться вже ЗОХІ. Спільними зусиллями і під керівництвом Лі Мей Джоу, медика з Нукі, у медблоці вдалося сяк-так так розпакувати обладнання і стабілізувати стан пацієнтів.

До заходу сонця розвідники обстежили тхронський ремонтний корабель. Видимих слідів поломок чи нападу не виявили. Складалось враження, що команда у повному складі та обмундируванні покинула транспортник, майже не взявши припасів та спорядження. В радіусі шести кілометрів живих істот дрон-сканер не знайшов. Можливо, десь заблудили чи сховались, можливо, замерзли і тіла присипані снігом. Самописці віддали технікам на вивчення. Чому посадка відбулась на піщаній поверхні, а не поблизу промзони, де ціла платформа встановлена, розбиратимуться механіки.

— Перепрошую, це ж тут формують пошукові групи? Я б хотіла записатись.

Пошуки велись цілодобово, завтра ЗОХІ планували дістатися заводських приміщень і найближчих мережевих трансляторів, щоб хоч трохи відновити зв’язок. Лишатись на станції і придумувати собі заняття – погана ідея. На перші дні у медблоці і одного-двох фахівців вистачить.

— Так! Ви у нас… — Фота підняв очі в пошуках шеврону.

— Теарра Магді.

— Вже бачу, секунду. Можу до мрійської групи прикріпити або до даорнської. Є ще змішаний підрозділ. Обирайте, — запропонував він, не відриваючи пальців від монітору.

Муровскі майже весь політ просидів за штурвалом і взагалі поводився дивно, наче соромився чогось. За обідом я підсіла до нього з Тедельміном Хадом, щоб при можливості подякувати за флораріум. Поспілкувалась непогано, правда, тільки з командиром Двадцять Восьмого. Шакс, поки їв, вставив лише кілька слів і не переставав натягнуто усміхатись. Йому очевидно некомфортно поряд зі мною. При згадці каттлеї Муровські відреагував так холодно і байдуже, що аж Хаду стало незручно. Невже дружина тримає його на короткому повідку? Або подумав, що я скажена сталкерка і шпигую за ним? Власне, три роки тому десь так і було. Щось всередині досі стискалося, коли наші погляди випадково перетинались. Не знаю, що сталося з цим чоловіком, але очі відводив миттєво.

З мрійською, а тим більше змішаною, групою я ніколи не працювала, знайомі позивні на очі не потрапили. Даорнську групу очолював Гверн ро Гаел, ще там знайшовся Тедельмін Хад, який і запропонував працювати в парі. Можливо, саме через таке рішення Муровські попросився у фодейський підрозділ, де позицію медика зайняв місцевий ейс.

— Де твій комунікатор? — спитала Абенні Гофмейр, гемманський ейс, коли я поверталась в медблок.