Анна Стоун - Леді Вольфрам , Анна Стоун

– Рада! – вигукнув Альбрехт, схопившись.

Від його крику дівчина миттєво прокинулася. Відчувши, що руки пов'язані ззаду, вона смикнулася в спробі розплутатися. Рада до кінця так і не спромоглася зрозуміти, що сталося. Чому людина, яка їм стільки допомагала, тепер раптом хоче їх вбити?

- Мортімере, що ви робите? - закричала вона, коли їх щільним кільцем оточили його воїни.

Двоє схопили за руки Альбрехта і міцно тримали, щоб він не міг вирватися.

– Ви нас вб'єте? За що? – закричала Рада.

– Ні, на тебе, моя принцеса, чекає інша доля! Скажи дякую своєму другові, тепер тобі доведеться побачити його смерть! – холодно відповів Морл і кивнув головою.

Один із вояк витяг довгий кинджал та встромив його в груди хлопцю. У Альбрехта, вирвався беззвучний крик, і він, як підкошений упав на землю. Побачивши це, Рада почала вириватися з рук Морла. Вона кричала, плакала, намагалася скористатися магією, але все було марно.

- Альбрехт! – вигукнула Рада. - Ти чудовисько, Мортімере! Ти його вбив!

Дівчина була досить сильна, щоби звільнитися і помститися, але в такому стані магія їй не підкорялася. Коли Морлу набридло слухати її прокляття і голосіння, він схопив її за горло, очі його сповнилися гнівом. Натиснувши на кілька місць у неї на шиї, Морл без особливих зусиль обеззброїв чарівницю. Але навіть після цього вона кілька разів намагалася прийти до тями. Розлютившись, принц ударив її кулаком в обличчя, через що дівчина остаточно знепритомніла.

Зв'язавши, Морл перекинув її через круп коня і, злетівши в сідло, поїхав геть. Насамкінець він кинув переможний погляд на бездиханого юнака, що лежав у траві, забризканого кров'ю. Йому ні на мить не стало шкода суперника.

Морл більше ніде не затримувався. Рада прокинулася через дві години. На той час вона вже лежала на траві, а поряд з нею сидів один із воїнів.