Джеймс С. А. Корі - I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі

лише консультантом. Портові реєстри — відкрита публічна

інформація, тож статус детектива йому не надто потрібен. Якщо

пощастить, то Шаддид, наглядаючи за його діями, не зверне

особливої уваги на поверхове колупання у загальнодоступних

реєстрах. А навіть якщо і зверне — відповіді мають шанс надійти

раніше, ніж вона похопиться.

Ніколи не знатимеш, чи тобі пощастить, якщо не спробуєш.

Окрім того, втрачати не було чого.

Коли на терміналі Міллера відкрився зв’язок із лабораторією, він ледь не підстрибнув на стільці. На екрані з’явилася

лаборантка зі сивим волоссям і напрочуд молодим обличчям.

— Міллере! Масс десь поруч?

— Ні. Вона проводить допит.

Він був майже впевнений, що саме це вона йому сказала.

Лаборантка розвела руками.

— Вона не в системі. Дзвонила їй повідомити, що ми зчитали

зразки з того зґвалтування, що ви нам послали. Це був не

хлопець жертви. То був начальник.

Міллер кивнув.

— Ви вже послали запит на ордер?

— Так, — кивнула лаборантка. — Він уже у файлі.

Міллер завантажив його і прочитав: ЗОРЯНА СПІРАЛЬ ЗА

МАНДАТОМ СТАНЦІЇ ЦЕРЕРА УПОВНОВАЖУЄ І НАКАЗУЄ ПРОВЕСТИ

ЗАТРИМАННЯ ІММАНУЇЛА КОРВУСА ДАУДА, ПОВ’ЯЗАНОГО ЗІ СКОЄННЯМ

ІНЦИДЕНТУ ГРОМАДСЬКОЇ БЕЗПЕКИ ЦЦС-4949231. Цифровий підпис

судді світився зеленим. Міллер відчув, як його губи поволі

розтягуються у посмішку.

— Дякую, — сказав.

На виході зі службового приміщення хтось із відділу

проституції та сексуальної експлуатації запитав у нього, куди

він. Міллер відповів, що на обід.

Офіс «Бухгалтерської контори Арранья» розміщувався у прес-тижній частині урядового району в сьомому секторі. Це не були

звичні угіддя Міллера, але ордер діяв на всій території станції.

Міллер підійшов до секретаря на рецепції — доглянутого

поясанина з вишитим на жилетці розсипом зірок — і повідомив, що має поговорити з Іммануїлом Корвусом Даудом. Темно-коричнева шкіра секретаря набула попелястого відтінку. Міллер

відступив на кілька кроків — блокувати вихід не було потреби, але все одно варто триматися поблизу.

За двадцять хвилин у вестибюль вийшов літній чоловік

у дорогому костюмі, зупинився перед Міллером і зміряв його

поглядом з ніг до голови.

— Детектив Міллер? — нарешті запитав.

— Ви, певно, адвокат пана Дауда, — життєрадісно привітався

Міллер.

— Саме так, і я хотів би...

— Не варто. Давайте просто це зробимо.

Кабінет виявився охайним та просторим; блакитні стіни

світилися зсередини. Дауд сидів за столом. Він був достатньо

молодим на вигляд, аби здаватися самовпевненим, але

достатньо старим, аби демонструвати переляк. Міллер кивнув

йому.

— Ви — Іммануїл Корвус Дауд?

— Детективе, перш ніж ви продовжите, — наполягав

адвокат, — хочу наголосити, що мій клієнт залучений до

переговорів на найвищому рівні. Його база містить чутливі дані

деяких людей, які роб лять значний внесок у нашу військову

спроможність. Перш ніж ви виголосите будь-які звинувачення, майте на увазі, що я перевірю геть усе, чим ви займалися, і ви

відповідатимете навіть за найдрібнішу помилку.

Міллер його проігнорував.

— Пане Дауде! Те, що я зараз роблю, — буквально єдиний

світлий промінчик за весь день. Якщо ви вважатимете за

потрібне опиратися арешту, я буду вам дуже вдячний.

— Гаррі? — запитав Дауд, поглянувши на адвоката. Його голос

трохи тремтів.

Адвокат похитав головою.

Перед поліційним автокаром Міллер насолоджувався

моментом. Дауд мовчки сидів у наручниках на задньому сидінні, де всі перехожі могли його бачити. Міллер видобув планшетний

термінал і заходився вводити туди час арешту, заперечення від

адвоката і ще кілька дрібних зауважень. Молода жінка

у класичній бавовняній сукні кремового кольору затрималася

перед входом до бухгалтерської контори. Міллер не впізнав її —

не фігурантка справи про зґвалтування. Принаймні не тієї, з якою він працював. На її обличчі застигла безвиразна байдужа

маска бійця. Міллер повернувся, косуючи поглядом на Дауда, —

той присоромлено відвернувся від жінки. Жінка перевела

погляд на Міллера. Коротко кивнула. «Дякую».

Міллер мовчки кивнув у відповідь. «Виконую свою роботу».

Жінка зникла за дверима офісу.

За дві