Володимир Худенко - Olya_#1

і салатової квіточки. Нервовим рухом відірвала половину «стебла» — квіточка жалібно пискнула. Біогель стікав з її обраненого кінчика, а Оля раптом наслинила його і почала швидко розгладжувати двома пальцями — кінчик видовжувався в тоненьке гостреньке лезо…

— Немає часу, немає…

Оля рвучким рухом встромила оте лезо в своє горло. Макс не встиг і стрепенутись, як квіточка стала набухати і міняти колір — зі світло-салатової на темно-червону… Темно-червоне променисто розтікалось по її пелюстках…

— Тепер так…

Оля швидким рухом намотала темно-червону квіточку на зап’ястя сонної сестри — витворила такий собі браслетик.

— Усе, тепер я за вас спокійна… Летіть!

— Та що ти мелеш? — вже злісно гаркнув Макс. — Ти можеш пояснити по-людськи?!

Він затнувся.

- І… я без тебе нікуди не полечу.

— Любий, коханий, — Оля благально склала руки, — Махду! — вказала на сестру. — Будь ласка, відвези її додому!..

— Мобіль сам відвезе, давай я задам…

— Рідний! — вона шпортонула його за руку. — Ну хочеш, я на коліна стану, ну я не знаю, що ще робити — я втрачаю час…

«У неї істерика?..» — подумав Макс.

А вона знов шпортала його за руку.

— Ти знаєш, що я б могла… — вона осіклась, вже ледь не плачучи. — Могла б тебе ПРИМУСИТИ, але… я ніколи цього не зроблю — навіть зараз. Просто ПОВІР мені ще раз, ДОВІРСЯ мені, я люблю тебе, люблю, люблю!..

Вона швидко, якось несамовито, навіжено поцілувала його з десяток разів — то в щоку, то в ніс, то в око — куди попало…

І легенько відштовхнула.

— Летіть!

Макс нерішуче ступив до неї. Тоді назад. Він був страшенно розгублений — просто не розумів, що діється… Махду заморгала і роззирнулась навкруг.

Він притиснув її до себе.

— Я відвезу її і повернусь за тобою, — мовив розгублено.

— Добре.

Вона дивилась, як злітає їхній мобіль, провела його поглядом… Він шугнув у вишину та й уплівся в гірлянду потоку, обігнув хмарочос «Takashimaya Co.» і втонув у іржавій заграві.

Тепер діяти. Оля, дурнувато підстрибуючи на шпильках, шмигнула до ліфтової секції, на ходу відправляючи аларм в екстрену службу Skytek… Час, час!.. Клята бюрократія все перепакостила — сигнал не піде одразу місцевим «хазяям», а буде так… Спочатку підтвердять її повноваження. Для цього сигнал спочатку піде в управління глобального регіону — в Гомель і в Фоксхаунд. Гомель відморозиться, а орбітальна база тупо перешле сигнал в головний офіс корпорації на Венері. Офіс спочатку пошле запит у Мюнхен… Потім ухвалить рішення, і вся ця бурда з купою сторонніх нікому не потрібних даних піде назад — через Гомель і орбітальну базу. Гомель знову відморозиться, а Фоксхаунд повідомить Смоленську муніципальну поліцію, а ті вже місцевий офіс Skytek… Через якийсь час. Час, ЧАС!..

У принципі правильно — там Ларіонов. Він знає її і знає, що робити в таких випадках. Але ж час!.. Вона, на хвильку завагавшись швидким рухом скинула чорні брендові туфельки і босоніж шмигнула в ліфтову секцію, грубо когось відштовхнувши… І пустила по зашифрованій підпільній мережі:

[Уроборос]

000000000

Мертвецы говорят…

Всем Смоленским Котам — в Ельне ДЖАМПЕР.

Мама проситНЕМЕДЛЕННО предотвратить заражение.

Вона знала, що не прокотить. Ідентифікують як поліцейську провокацію — по сто разів на день таке траплялось… Та тут же в її голові пролунав сонний, розніжений, глухуватий голос Тішки:

— Ти чого нявчиш?..

І млявий позіх.

Оля тут же мовчки почала скидати Тішці колосальні масиви інформації, лиш час од часу уривчасто щось коментуючи вголос — люди перед ліфтами на неї здивовано озирались… Тішка примовкла й собі — вона погнала свій звичний скажений перенавантажений трафік барвистою стрічкою по лівому кутику Олиного взору — вони завше так спілкувались, із дитинства. Неслись числа, символи, нескінченні каскади даних перемежовувались рідкими червоногарячими фразами, обидві їхні стрічки сплітались, зростались, синтезувались у своєрідні чудернацькі поеми:

8586734//-437509==658437-+563670956//63528++++6345234244_85990-437509==658437-+5636709564665337 оверлук, две восьмерки… 9994521*00221-55457465368472-04905746571 сайкл на репит… 63528=658__4634523424485990-11163//

…

77663528++++634523424445395067==345363528++++634523424422**64587 И потом замесить заражение… 39506748==__57465489__===3774111++*-++*-232177744_85990 патыка голимая, лочь 48==__57465489

…

523424445-237645//777//9==6584378++++6345234244228++++6345234244228586734//-437509==6588586734//-437509==658 и пусть залочат сектора, да…