Дмитро Анатолійович Жуков - Небо над Іраном ясне

        18. Угода, підписана в 1959 році між Іраном і США, була кабальною. Америка отримувала можливість втручатися в будь-які іранські справи, в країну ринув потік іноземних фахівців. Військові радники взяли на себе всі армійські справи, їм підпорядковувалося іранське командування. У 1976-77 роках було закуплено американського озброєння на 12 мільярдів доларів.

        19. Перед революцією в Ірані було близько 30 тисяч американських військових радників, а всього проживало 50-60 тисяч чоловік. Жили вони в сучасних будинках і розкішних віллах в північній частині Тегерана. Вони отримували у багато разів більше за іранських офіцерів, понад мільйон ріалів на місяць. У них були свої магазини, школа, шпиталь, психіатрична клініка, оздоровчий центр, спеціальні клуби, куди іранці не допускалися. Це тільки в Тегерані. За угодою між контррозвідувальним агентством США і САВАК була встановлена апаратура для стеження за діями радянської розвідки по всьому Ірану.

        20. Мова йде про події в Кумі 9 січня 1978 року.

        21. 17 січня 1978 року комерсанти і торговці базару в Тегерані зробили заяву, що в четвер, 19 січня, всі лавки закриваються. Цей день збігся із закінченням тижневої жалоби за загиблими в Кумі.

        22. Іранська Робітнича партія 17 січня 1978 року зробила заяву на адресу генерального прокурора, в якій звинуватила уряд в кримінальному злочині і підкреслила, що партія підтримує іранський народ, віру і релігійних лідерів шиїтів. Відомі й інші приклади, коли політичні партії підтримували стихійні виступи віруючих.

        До промови двадцять сьомої

        1. Після подій 9 січня 1978 р базари і навчальні заклади в багатьох містах не раз закривалися. 22 січня імам Хомейні заявив: "І Картер, і інші грабіжники ресурсів пригноблених націй повинні розуміти, що Мохаммед Реза - зрадник і злочинець і неодмінно буде повалений… Я обіцяю народу Ірану, що при його пильності, переконаності й очевидної мужності він переможе… здобуде подвійну перемогу: покінчить з пануванням гнобителів і скине з трону мерзенну династію Пахлаві". У прокламації видних аятолл 18 лютого було оголошено днем жалоби за загиблими: релігійні, навчальні, комерційні та інші центри пропонувалося закрити і оголосити в країні загальний страйк.

      2. Маються на увазі слова праведного імама Садика: "Дуже скоро Куфа буде покинута віруючими і позбудеться свого значення, як місце отримання освіти. Це трапиться на зразок того, як змія ховається у своїй норі. Згодом новим місцем навчання стане район під назвою Кум. Там буде центр знань до тих пір, поки релігійна освіта не стане доступною для всіх без винятку. Ця подія буде мати місце в той час, коли наблизиться поява дванадцятого імама".

        3. Словосполучення "ісламські марксисти" пущено в оборот шахом, який писав: "Є люди, які загрожують своїй країні насильством і вбивствами. Однак сучасна демократія в Ірані не допускає актів насильства або зради народу, а також не дозволяє реакційних або ретрогресивних кампаній. Між цими двома полюсами майже завжди виникає зловісний і неосвічений союз, утворюючи неймовірну комбінацію - ісламський марксизм, що сполучає атеїстів і тих, хто вважає себе захисниками релігійних принципів".

        4. В кінці 1975 року, в день народження Реза-Хана Консультативна асамблея (парламент) разом з Сенатом постановили на спільному засіданні змінити офіційний календар Ірану. До цього літочислення велося від часу переселення Пророка з Мекки в Медіну (622 р.). Однак новий календар (відомий як імперський) став вести літочислення від дня заснування іранської монархії царя Кіра Ахеменіда, для чого був узятий довільно 529 рік до н.е. (За деякими відомостями це був рік його сходження на престол).

        5. 9 січня 1978 року шахська охорона відкрила вогонь на Лікарському перехресті Кума по рядах семінаристів і жителів міста, які проводили мирну демонстрацію проти публікації образливої статті про Хомейні в газеті "Іттіла". Юний семінарист вигукував гасла. Коли його підстрелили, інші семінаристи віднесли його на берег басейну, де він і помер.

        6. Мохаммед Реза Пахлаві "Моє служіння Батьківщині".

        7. 26 січня 1965 року в посланні до народу Ірану з нагоди річниці проголошення "Білої революції" (січень 1963 г.) шах писав: "Він (шах Реза) був змушений піти. Вони (союзники) відчували, що його син і спадкоємець дотримується тих же переконань. Що їм було робити? Кілька днів тодішні союзники і окупанти Ірану коливалися, чи визнавати їм новий іранський режим, тобто моє правління… але потім вони сказали - добре, нехай правитель залишається, але в ролі безвладного наглядача". Це визнання пізніше замовчувалося, а всі друковані тексти були вилучені. Генерал Фардуст "Зліт і падіння династії Пахлаві". Мемуари. Том I, с. 100.

        8. Імам Хомейні посилається тут на суру Корану "Аль Імран" (Сімейство Імран), вірш 55: "Бог сказав: "О Іса, Я хочу закінчити твоє перебування (на землі) і я принесу тебе до Себе", і на суру "Ніса" (Жінки), вірш 158: "Господь підніс його до себе".

        9. Сура Корану "Назіат" (Вириваючі), вірш 24: "Потім він (фараон) сказав: "Я ваш високий владика!".

        10. Пророк Мохаммед.

        11. Праведний імам Алі.

        12. Частина духовенства інтерпретувала принцип "очікування" Махді як позбавлення їх від необхідності боротьби із земним злом, яке той повинен знищити при своїй появі. Імам Хомейні дотримувався принципу, що віддалено передається російською приказкою: "На Бога надійся, а сам не зівай".

        13. Памнар - одна з найстаріших вулиць Тегерана, знаходиться в центрі міста поруч з головним базаром.

        14. Шуштарі - одне з перенаселених міст провінції Хузестан на заході Ірану.

        15. Важко простежити, що було придбано, оскільки шах і його наближені діяли через підставних осіб. Відомі маєток в Австралії, кілька великих островів в Італії, куплених Фарою, дружиною шаха, маєтки на берегах Женевського озера, чотири пишних палаци у Франції і Швейцарії, кілька палаців в Каліфорнії, Техасі та Флориді і т.д.

        16. Тільки в серпні-жовтні 1978 р шахом переведено у французькі, швейцарські та американські банки більше двох мільярдів доларів.

        17. Після Уотергейтського скандалу в 1974 р. і поразки у В'єтнамській війні в 1975 р. сіоністські кола зробили ставку на Демократичну партію і фінансували прихід до влади Картера, який виступав за "права людини".

        18. 25 жовтня 1976 шах ясно висловив свої погляди щодо "демократії" і "прав людини" у відповідь на нападки на свої диктаторські дії з боку кандидата в американські президенти Картера. В інтерв'ю газеті "Кейхан" шах сказав: "Вони хочуть дізнатися нашу думку про демократію і права людини. Це дійсно смішно. Хіба демократія дозволяє вигукування образ? Хіба демократія зводиться до загального гаму? Хіба демократія зводиться до зростання вбивств? Чи може мати демократія інше значення (якщо вона насправді існує),