Аврора Лимонова - Академія Міста Химер, Аврора Лимонова

Ельдар повільно наблизив до голів королеви долоню. Колонії це не сподобалося, щури знову вискалилися на нього. У якийсь момент сама королева напружилася, ніби бажаючи накинутися на хлопця. Але потім витягла середню голову вперед, двома іншими продовжуючи стежити за його рукою. Ельдар обережно причепив кліпсу до одного вуха королеви та відступив. Триголовий щур щось прошипів, і хлопець відповів їй згодою, переконавшись, що кліпси працюють.

 — Я прийшов допомогти вам, — шанобливо запевнив Ельдар.

Триголовий щур ще сильніше наїжачився, сприйнявши його фразу, як нахабство. Колонія загрозливо підібралася до хлопця ближче. Але той і бровою не повів, продовжуючи дивитися на королеву своїми нелюдськими очима.

 — Ви не можете підійти до Луки. Він вас не підпустить, — сказав Ельдар. — І ви це вже знаєте. Вам потрібна допомога, щоб виконати угоду. А я можу вам допомогти.

Королева перестала шипіти та пильно подивилася на хлопця. Найбільше Майю дивувало, що королева взагалі погодилася говорити з ним. Можливо, зіграло те, що Ельдар — напівкровка, і йому легше знаходити спільну мову з демонами.

 — Розкажіть про останнє прохання Ждана Стародуба, — попросив хлопець гречно. — Ви не зраджували його, чи не так?

Знову повисло важке затишшя. Зрештою середня голова засичала. Про що пішла далі розмова, Майя не почула. Ельдар чомусь став говорити тихіше. Дівчина могла лише вслухатися в зміни інтонації щура, а таких було багато. І як розрізнила Майя, тон королеви був частіше сумним. Від цього все це здавалося дівчині зовсім дивним: ще пару днів назад вона ледь вижила під час навали цих тварин. А зараз стоїть і дивиться, як її одногрупник спокійнісінько розмовляє з їхньою королевою.

Королева раптом видала наказове шипіння, і щури в кінці залу заметушилися, знову перед кимось розступаючись. На цей раз з колонії вибіг невеликий, але дуже спритний щур. Він підбіг і поставив якийсь пошарпаний мішечок між Ельдаром і королевою. Майя мимоволі зробила крок ближче, щоб хоч щось розгледіти. Чи могли бути це ті самі спогади батька Луки?

Середня голова королеви щось прошипіла, і її тон підтримали дві інші голови. Хлопець повільно дістав з бокової кишені рюкзака ніж Луки. І знову серед колонії щурів пройшлося загрозливе шипіння. Однак королева спокійно стежила за Ельдаром, поки той відтягнув пасмо і відрізав його.

Він обережно обв'язав локон навколо країв мішечка. Потім королева глухо прошипіла, і Ельдар досить добре повторив за нею. Легке сяйво навколо мішечка посилилося. Пасмо різко спалахнуло червоним полум'ям, а потім згасло.

 — Дякую, — знову схилив голову Ельдар і взяв мішечок. — Лише одне попрошу натомість.

Щуряча королева запитально глянула на хлопця. Той тихо вимовив своє прохання, і Майя знову нічого не розчула. Триголовий щур спочатку фиркнув. Але потім щось прошипіла дрібному щурику, що приніс мішок. Той пискнув.

Королева струсила кліпсу, повернулася до колонії, засичала у три голови й швидко побігла геть. Відразу за нею рушила вся зграя. Щури швидко зникли в темних тріщинах старих стін. Деякі гризуни з розчаруванням озираються на прибульців — непогана вечеря могла б бути...

Ельдар піднявся, і Майя підійшла до однокурсника.

 — Що ти їй сказав? — вражено запитала вона — їй все ще не вірилося, що зустріч з колонією щурів обійшлася без крові.

 — Правду. Сказав, що прийшов забрати спогади батька Луки за його проханням.

Хлопець зняв з вуха кліпсу і підняв таку ж з підлоги разом з шапкою хлопчика.

 — Це моєї матері, — пояснив він, коли Майя подивилася на прикрасу. — Вона водила дружбу з лісовим народом, тому у неї було повно таких речей.

Дівчина усміхнулася. Виходить, Ельдар з самого початку планував вести переговори, а не вбивати щурячу королеву, як того бажав Лука.

 — Я думала, нам доведеться з ними битися, — тихо зізналася Майя.

 — Битися було не в її інтересах. Її колонія сильно ослабла.

Ельдар глянув на мішечок в руці.

 — Я дав магічне слово її мовою і закріпив його своєю плоттю. Закляття не таке сильне, як на крові, але теж згодиться, — він глянув на дівчину. — Використання своєї плоті в договорах — дієва, але дуже небезпечна річ. Не роби так, якщо тобі запропонує це нелюдь або навіть людина.

 — Дивно це чути від тебе, — нагадала Майя.

 — Так, я у тебе перший і краще, якщо залишуся єдиним, — зауважив хлопець.

Майя завмерла, а потім спантеличено глянула на Ельдара — він хоч зрозумів, як це прозвучало? Той добре зрозумів — по його губах ковзнула задоволена посмішка.

 — Нічого не буду обіцяти, — зніяковіла Майя. — Раптом з'явиться більш вигідний договір.

Посмішка відразу сповзла з обличчя хлопця. Але перш ніж він ще щось сказав, з боку пискнули. Біля входу з іншої сторони зали стояв той самий маленький щурик, який приніс мішечок. Він не втік з побратимами та чекав на чарівників.

 — Ходімо, — сказав Ельдар. — Я попросив провести нас найкоротшим шляхом до скарбниці.