Дроянда - Серце Вовка: Спадщина Кланів 2 частина , Дроянда

Луція стояла перед великим дзеркалом, оглядаючи себе. Вона вибрала світле, елегантне плаття, яке підкреслювало її витонченість і силу одночасно. Тканина переливалася на світлі, а легкі хвилі спадали м’якими складками. Коли вона вийшла в залу, всі присутні хлопці на мить завмерли, а дехто навіть мало не зомлів від її краси.

— Ти… ти виглядаєш просто незрівнянно, — тихо сказав Вадим, наближаючись до неї.

Луція посміхнулася, відчуваючи його погляд.

У цей момент Вадим раптом став перед нею на одне коліно, тримаючи в руках невелику коробочку. Всі навколо затамували подих.

— Луція, ти не просто частина мого життя. Ти мій вибір, моя підтримка, моє серце. Я хочу йти з тобою до кінця, разом пережити всі бурі й радощі. Вийдеш за мене?

Тиша у залі тривала всього мить, але здавалося, що час зупинився.

— Так, — сказала вона, її голос був сповнений щастя.

Як тільки вона вимовила ці слова, навколо роздався вибух овацій. Друзі й близькі почали вітати їх, а хлопці, які ще секунду тому мліли від її краси, лише похитали головами — Вадим знову довів, що він той, хто зміг завоювати серце Луції.

Вадим надів на неї перстень, і в цей момент вони знали — це лише початок їхнього шляху разом.

Брати Луції стояли трохи осторонь, спостерігаючи за тим, як їхня сестра приймає пропозицію Вадима. Вони бачили її щасливий вираз обличчя, блиск у її очах, але всередині їх роздирали змішані почуття.

— Ну що ж… — пробурмотів Дмитр, схрестивши руки на грудях. — Вона зробила свій вибір.

— Але чому саме він?! — Алекс стиснув кулаки. — Ми ж навіть не довіряємо йому до кінця!

— Ми нічого не можемо зробити, — холодно промовив Силіфус. — Вона вже вирішила.

Тіьтонк хитро примружився:

— Дайте йому трохи часу. Якщо він зробить хоч щось не так, ми будемо першими, хто нагадає йому про його місце.

Марк мовчав, але його погляд був сумішшю радості за сестру та роздратування через ситуацію. Він підтримував Луцію завжди, але навіть йому було важко змиритися з тим, що вона належатиме комусь іншому.

— Головне, щоб вона була щаслива, — нарешті промовив він, але його голос був напруженим.

Брати стояли осторонь, спостерігаючи, як Вадим обіймає Луцію, і кожен з них подумки присягнувся: якщо він колись завдасть їй болю — вони цього так просто не залишать.

Коли Луція повідомила братам, що вагітна і чекає аж сім вольченят, серед яких дві двійні, їхні реакції були різними.

Дмитр спочатку застиг на місці, намагаючись переварити почуте.

— Сім?! — нарешті видихнув він. — Це… це ж ціла зграя!

Алекс схопився за голову:

— Ти серйозно?! Ти взагалі уявляєш, що це означає?!

Силіфус насупився, але в його очах з’явилася гордість:

— Ну, ти перевершила навіть маму. Вона народила шістьох, а ти відразу сімох.

Тіьтонк спробував зберегти спокій, але його нервовий сміх видавав справжні емоції:

— Ох, Вадим, тепер тобі буде несолодко.

— Як би там не було, ми завжди будемо поруч. Але ж… сім! Це ж буде сім маленьких вовченят, що бігатимуть по дому.

Луція посміхнулася, дивлячись на своїх братів, які поступово почали приймати цю новину.

— Ви навіть не уявляєте, що вас чекає. Ви всі станете дядьками, і я змушу вас допомагати!

— Ох, ні, — одразу ж сказав Алекс. — Я зникаю!

— Не вийде, — посміхнувся Вадим, обіймаючи Луцію. — Це наша зграя. І ви всі — її частина.

Брати, хоч і шоковані, зрозуміли: їхня сім’я стає ще більшою і сильнішою.

Брати переглянулися між собою, почувши слова Луції. Дмитр першим підняв брову й схрестив руки на грудях.

— Ой, сестро, ти про що взагалі?

Алекс з удаваною серйозністю глянув на неї:

— Ти вже сімох народжуєш, а ми ще навіть не думали про це…

Силіфус хмикнув:

— А може, ми просто чекаємо, поки ти відволічеш батьків на своїх дітей, а тоді вже й подумаємо про своє життя?

Тіьтонк посміхнувся й додав:

— Ти ж знаєш, вибрати гідну невістку в нашій сім’ї — це цілий квест.

Луція склала руки на пояс і суворо подивилася на братів.

— Та невже? Ви думаєте, що я не помічала, як ви на своїх дівчат задивляєтеся? Ой, хлопці, хлопці…

Вадим, стоячи поряд із Луцією, усміхнувся й мовив:

Марк, який до цього мовчав, вирішив підтримати Луцію:

— Сестра права! Ви що, чекаєте, поки ваші дівчата самі прийдуть і зроблять пропозицію?

Дмитр зітхнув і чесно сказав:

— Ну добре, добре… Ми дійсно маємо коханих. Але поки що не поспішали.

Луція схрестила руки й хитро посміхнулася:

— От і чудово! Настав ваш час! Я вже чекаю знайомства. І не відмовляйтеся, бо я все одно дізнаюся!

Брати переглянулися та зрозуміли: від сестри не сховаєшся.

Марк лише закотив очі й зітхнув.

— Ну все, мені кінець, — пробурмотів він, дивлячись на усміхнену Луцію.

Брати захихотіли, а Вадим обійняв Луцію за плечі.

— Вона права, Марку. Вагітну жінку краще не злити.

Марк подивився на всіх і змирився.

— Добре, добре! У мене теж є дівчина. Але я не хотів про це говорити передчасно!

Луція задоволено кивнула.

— От і чудово! Тепер офіційно: всі ви зобов’язані познайомити мене зі своїми майбутніми дружинами.

Брати зітхнули, розуміючи, що у них немає вибору. А Марк, схрестивши руки, пробурмотів:

— Вадиме, брате, у що я вліз?

Вадим лише посміхнувся:

— Ласкаво просимо в сімейне життя, Марку.