Данило Борисович Яневський - Таємниця Михайла Грушевського

C. 320—321.

204

УЦР… Т. I. – C. 323—327.

205

Там само. – С. 328, 329.

206

Представники російських партій, так само як і польських, з принципових міркувань бойкотували засідання Малої ради. – Д.Я.

207

УЦР… Т. І. – С. 330—340, 351, 352, 353, 356, 358.

208

УЦР… Т. І. – С. 341—357.

209

УЦР… Т. І. – С. 365.

210

Там само. – С. 359—360.

211

УЦР… Т. I. – С. 363, 364.

212

Інформацію про перебіг подій у Петрограді в Києві отримували також і від делегації ГС у складі В. Винниченка, І. Стешенка та О. Зарубіна, яка тими днями перебувала у столиці держави, а повернулася до Києва лише 28 жовтня. Можна також припустити, що зміна політичних акцентів у «Зверненні» ГС порівняно з відповідною резолюцією МР пов’язана саме з оцінками делегації ГС. (Там само). – С. 367.

213

Там само. – С 364.

214

УЦР… Т. I. – С 370.

215

Лебедєва І. М. Створення уряду Української Народної Республіки і формування системи виконавчої влади (червень 1917 р. – квітень 1918 р.). С. 13, 14.

216

ТомюкІ.М.Галицька армія у боротьбі за державність і соборність України (1918—1920 рр.): Дис. канд. іст. наук. – Л. – 2004. – С 14.

217

Мацагор О. А. Програмові засади та діяльність українських політичних партій у сфері військового будівництва (березень 1917—1920 рр.): Дис. канд. іст. наук. К. – 2002. – С 10—11, 12.

218

Довбня В. А. Організаційно-правові засади діяльності військового формування січових стрільців у визвольних змаганнях в Україні 1917—1920 років: Дис. канд. юрид. наук. – К. – 2003. – С. 9.

219

Довбня В. А. Указ. праця. – С. 9, 10, 12, 14.

220

Галаган М. Указ. праця. – С. 275—284.

221

Там само. – С 269.

222

Осташко Т., Соловйова О. Микола Галаган: біографічний нарис // В кн.: Галаган М. Указ. праця. – С. 19.

223

Нариси історії Росії. За заг. ред. акад. РАН О. О. Чубар’яна. Переклад з російської. – К.: Ніка-Центр. – 2007. – С. 607, 608.

224

Благовісний С. Г. Організаційно-правові засади діяльності урядів «першої» та «другої» УНР: Дис. канд. юрид. наук. – X. – 2005. – С. 11.

225

В сучасній літературі можна натрапити й на інші дані щодо чисельності УЦР. Так, О. Гомотюк вважає, що станом на серпень 1917 р. кількісний склад Ради становив 792 особи. – Див.: Гомотюк О.Є. Центральна Рада в українському державотворчому процесі (березень 1917 – квітень 1918): Дис. канд. іст. наук. – Тернопіль. – 1997. – С. 16. 1 Україна: хроніка ХХ ст. – С 120—121.

226

Докл. див: Бойко О. Формування території… – С. 14—15.

227

УЦР… Т. І. – С 370—383.

228

Докл. див.: Там само. – С. 385—396, 401—402, 405, 409—410, 434, 435—440, 459, 479, 480, 481, 493, 494, 497.

229

Там само. – С 491.

230

УЦР… Т. І. – С. 454.

231

Там само. – С. 457, 458.

232

Там само. – С. 461.

233

УЦР… Т. І. – С. 404—405, 443, 444, 450.

234

Там само. – С. 465, 469, 470, 471.

235

Там само. – С 486.

236

Там само. – С. 495, 578.

237

УЦР… Т. I. – С 396—397, 398.

238

Цит. за: Осташко Т., Соловйова О. Указ. праця. – С. 20.

239

Стрілець В. В. Українська радикально-демократична партія. (2002 р.). – С. 123, 124.

240

УЦР… Т. І. – С 449.

241

Цит. за: ЄпикЛ. І. Костянтин Адріанович Мацієвич – учений і громадський та політичний діяч: Дис. канд. іст. наук. – Київ. – 2009. – С. 13.

242

Суровцева Н. Указ. праця. – С 64, 68.

243

Галаган М. Указ. праця. – С. 286—287.

244

УЦР… – Т. I. – С. 408, 568.

245

Там само. – С 411.

246

Там само. – С 443.

247

Матвієнко В. М. Політика УНР та Української Держави щодо новопосталих державних утворень на території колишньої Російської імперії (1917—1921 рр.): Дис. д-ра іст. наук. – К. – 2003. – С 16, 21.

248

УЦР… Т. І. – С. 441—442.

249

Матвієнко В. М. Указ праця. – С. 6.

250

Там само. – С 15.

251

УЦР… Т. І. – С 568.

252

Там само. – С 408—409.

253

Галаган М. Указ. праця. – С. 291.

254

УЦР… Т. І. – С 488—490.

255

Матвієнко В. М. Указ. праця. – С. 14—15.

256

Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. Інститут рукописів. – Ф. 227. – Спр.18. – С 1—3 (об).

257

Від Генерального секретаря міжнаціональних справ О. Шульгина, за словами М. Галагана, ніяких вказівок він так і не отримав. Див.: Галаган М. Указ. праця. – С 293—294.

258

Там само. – С 292—293.

259

Голова уряду Кубані. Прим. автора.

260

Галаган М. Указ. праця. – С. 299, 300, 301, 313—314, 324—325.

261

Соловйова В. В. Формування та діяльність дипломатичних представництв українських національних урядів 1917—1921 рр.: Автореф. дис. д-ра іст. наук. – Донецьк. – 2006. – С. 14.

262

Кучик О. С. Україна в зовнішній політиці Антанти (1917—1920 рр.): Дис. канд. іст. наук. – Л. – 2001. —С. 9.

263

Соловйова В. В. Формування та діяльність дипломатичних представництв українських національних урядів 1917—1921 рр.: Автореф. дис. д-ра іст. наук. – Донецьк. – 2006. – С. 14.

264

Суровцева Н. Указ. праця. – С. 50.

265

Галаган М. Указ. праця. – С 288.

266

Воно до того якнайшвидше зруйнувало будь-які, навіть теоретичні, можливості сформувати повноцінні національні збройні сили. – Д.Я.

267

УЦР… Т. І. – С. 411, 412, 413.

268

УЦР… Т. І. – С 483, 484.

269

Там само. – С 493.

270

Там само. – С 495.

271

Галаган М. Указ. праця. – С 275—276.

272

УЦР… Т. І. – С