Джеймс Аллен - Біблія саморозвитку. Ілюстроване видання. Наполеон Гілл. Думай і багатій. Лао Цзи. Дао-де-цзин. Джеймс Аллен. Як людина мислить

Хіба не схоже Небесне дао на натягування лука?

Коли тятива піднімається від натягування, сам лук опускається:

Там, де є надлишок — все прибирається, там, де є нестача — все заповнюється.

Природа Небесного дао така: забирається там, де є надлишок, заповнюється там, де є нестача.

Людська природа така: ще більше відняти там, де вже є нестача, ще більше додати там, де і так є надлишок.

Хто ж може в Піднебесній, маючи в чомусь надлишок, поділиться зайвим?

Так може тільки дао!

Тому мудрець, який осягнув дао, зробивши — не ставить зроблене собі в заслугу, досягнувши успіху — привласнює досягнутого, маючи таланти і здібності — не виставляє їх напоказ.

Вірш 78. Податливе перемагає тверде…

Немає нічого м'якішого і податливішого за воду, немає нічого твердого та міцного в Піднебесній, над чим вода не здобула б перемогу, немає нічого в Піднебесній, що могло б її замінити.

Податливе перемагає сильне, м'яке перемагає тверде.

Немає в Піднебесній того, хто б не знав цю істину, Але немає і того, хто б міг чинити як вода.

Мудрець, який пізнав дао, говорить: «Якщо зміг прийняти на себе приниження країни, то стаєш її господарем, а якщо зміг пріняти на себе біди країни, то стаєш її повелителем.»

Пам'ятай: Правдиві слова схожі з брехнею.

Вірш 79. Правильно відплатити за гнів і образу — це чеснота

Після сильного гніву завжди залишаються неприємні почуття, так хіба можна назвати гнів кращим засобом вирішувати справи?

Тому мудрець, що пізнав дао, поводиться так: він немов зберігає в собі боргову розписку, але не змушує того, хто взяв позику, віддавати борг.

Добродійні люди як хороші рахівники, А погані люди як жорстокі податківці.

Небесне дао не має фаворитів, воно не зважає на спорідненість, Але воно завжди стає на бік добрих людей.

Вірш 80. Нехай країна буде маленькою, а населення невеликим

Нехай територія країни буде маленькою, а населення невеликим.

І навіть, якщо є різні види приладдя і знарядь, то нехай вони не використовуються.

Зроби так, щоб люди, з народження і до смерті, не йшли далеко від своєї оселі.

І хоч і є човни і вози, нехай не буде необхідності в них їздити.

І хоч і є зброя і обладунки, нехай не надається можливість їх одягати.

Нехай народ знову використовує вузликове письмо.

Зроби його їжу смачною, одяг красивим, житло безпечними, життя радісним.

Нехай сусідні держави тільки дивляться одна на одну, нехай слухають одна в одної гавкіт собак і крик півнів, але народ, від народження і до смерті, хай не відвідує один одного.

Вірш 81. Дій, але не не виборюй!

Правдиві слова не красиві, красиві слова не правдиві.

Людина, з добром серці, не майстерна в суперечках, А людина, майстерна в суперечках, немає добра в серці.

Хто має глибоке пізнання, той не має широких знань, хто має широкі знання, той не володіє глибоким пізнанням.

Мудрець, який пізнав дао, нічого не накопичує: чим більше він робить для людей, тим йому самому краще, чим більше він віддає людям, тим сам більше отримує.

Правильний шлях Неба: приносити користь, а не шкодити.

Правильна поведінка людини: діяти, але не боротися.

Джеймс Аллен

Як людина мислить

Передмова

Ця невелика книга (результат розмірковувань та життєвого досвіду) написана не для того, щоб поповнити лави численних детальних трактатів на тему сили думки. Вона, скоріше, спонукає осмислити деякі речі, а не просто дати їм пряме пояснення, тож мета цієї книги — підштовхнути чоловіків та жінок до відкриття тієї істини, що — «Вони самі себе створюють» силою думок, що їх вони обирають та заохочують; тієї істини, що саме розум — наш головний творець, як внутрішнього світу — характеру, так і зовнішнього середовища — оточуючих обставин, і що, можливо, донині вони просто жили у невіданні та стражданнях, але відтепер зможуть творити свідомо та з радістю.

Джеймс Аллен

Глава перша. Думка та Характер

Афоризм «Які думки у людини в серці, така вона і є» не лише описує все людське єство, він настільки всеохоплюючий, що стосується всіх умов та обставин людського життя. Людина буквально складається з того, про що вона мислить, її характер — це підсумок усіх її думок.

Так само як рослина проростає з насіння, без якого цієї рослини і не було б, так і кожен вчинок людини проростає з прихованого насіння думок, без яких цього вчинку і не було би. Це однаково стосується як так званих «спонтанних» та «ненавмисних» вчинків, так і тих, які ми робимо свідомо.

Дія — це розквіт думки, а радість та страждання — то її плоди. Таким чином, людина збирає врожай із солодких чи гірких плодів свого власного господарства.

Думка нас створила. Самих себе Думкою ми викували та створили. Якщо розум людини наповнюють злі думки, то страждання слідують за нею, як той візок, що слідує за волом… Якщо ж думки людини чисті, радість не полишає її, наче тінь — то є істинно так.

Людина має розвиватись, а не бути чимось штучно створеним. Причина та наслідок це такі ж абсолютні та незмінні елементи у прихованому царстві думок, як і у світі видимому та матеріальному. Благородний та величний характер — це не прихильність долі чи випадку, а результат постійних зусиль у вихованні правильного мислення, що нероздільно пов'язане з позитивними думками. Нечестивий та жорстокий характер, в результаті того ж процесу, є наслідком постійного затаювання негативних думок.

Людина себе або створює, або не створює; в арсеналі своєї свідомості вона кує зброю, якою може себе знищити. Проте, також вона може створити інструменти, і з їх допомогою звести райські палаци радості, сили та миру. При правильному виборі та застосуванні думки, людина наближається до Божественної досконалості; через зловживання та неправильне застосування думок вона опускається нижче рівня звіра. Між цими двома крайностями і знаходяться всі грані характеру, а людина — їх творець і господар.

Серед усіх прекрасних істин, що мають відношення до душі, і які були відновлені та відкриті у цьому столітті, немає більш радісної та повної божого благословення та впевненості, ніж