Софія Малинська - Стережіться, пане ректоре, або Справу веде потраплянка!, Софія Малинська

Я була майже впевнена у тому, що мене від них буде нудити в будь-якому разі, та, певна річ, не жалілася. Замість цього вдячно кивнула.

— Подякуйте їй за мене, будь ласка.

Уважний погляд чоловіка ковзнув моїм обличчям, і він посміхнувся.

Мені було цікаво, чи зрозумів він, що я насправді нажахана перспективою ковтати щось магічне і невідоме? Хай і не вірила у те, що ця жінка чи ректор збиралися мені нашкодити.

Певно що так, він ж бо добре читав людей. Така вже в нього робота.

— Подякую. Тільки обов’язково випийте. Чим раніше ви відновитеся, тим краще.