Rada Lia - Зоряна та двері в просторі, Rada Lia

Розділ 64. Дівчата розчакловують чарівне поле з квітами-людожерами

Дівчата значно просунулися у своїх вміннях. Пенелопа наполегливо вивчала як лікувати людей і тварин. Вона набрала багато книжок у бібліотеці. В цих книгах описувалось чим саме корисна для людини та чи інша рослина. Також, Пенелопа знайшла розділ про півонії й опис того, як зробити, щоб вони не їли тварин і людей. 

— Півонії є одними з тих квітів, які можуть стати м’ясоїдними, тому що легше за інші вбирають погану енергетику й піддаються чарам, — з подивом прочитала дівчинка. Засумнівавшись, вона ще раз уважно переглянула всю інформацію та почала завзято готувати цілющий настій з трав.

Ще звечора, коли маленька іспанка перебувала в Алоїзіаді, вона нарвала з десяток пучків календули біля дому відьми. А сьогодні зранку купила вазони з квітами в торговців на алейці Ла-Рамбла. Серед них були фіалка, хризантема та примула. Вони добре протидіяли чорній магії та відновлювали світлу енергетику. Для свого зілля, дівчинка порвала пелюстки усіх квіток в рівних пропорціях, полила все це вчорашньою вранішньою росою, яку також назбирала біля дому Алоїзи та прочитала закляття з книги: «Погані чари йдіть, хороші прийдіть, м’ясоїдні рослини на звичайні перетворіть». Як тільки-но вона промовила ці слова, новостворене зілля спалахнуло фіолетовим кольором і згасло. Пенелопа перелила його в скляну колбочку та побігла на зустріч з Руденькою.

А двома годинами пізніше Зоряна з Пенелопою, попередньо приспавши батьків за допомогою закляття «Абрам сахам», дуже поспішали. У них було лише три години до світанку, щоб непомітно для темних магів розчаклувати квіткове поле. Дівчата швидко пройшли портал у магічне королівство Алоїзіада та побігли далі по бруківці. 

— Слухай, — запитала Зоряна, якій від швидкого бігу перехоплювало подих, — коли ми розчаклуємо те поле, воно більше не буде сяяти вночі? Це ж було так гарно!

— Я сподіваюся, що буде, — відповіла Пенелопа, яка насправді гадки не мала, як воно там складеться. — Ми не будемо повністю забирати магію у квітів. Ми лише знімемо темні чари. 

Як тільки-но дівчата договорили, перед ними відкрилося поле, що яскраво сяяло. Підійшовши ближче, вони завмерли, спостерігаючи за переливанням зелених та рожевих фарб у світлі місяця. 

— Тримай! — Пенелопа хутко дістала з сумочки скляну колбочку й обережно передала подрузі. — Йди он в той кінець поля й коли я зроблю знак рукою, кидай якомога далі та промовляй закляття. 

За мить обидві дівчинки кинули склянки в центр галявини й одночасно проговорили: «Погані чари йдіть, хороші прийдіть, м’ясоїдні рослини на звичайні перетворіть». Усе поле спалахнуло на мить фіолетовим кольором і ніби по ньому прокотилася ударна хвиля, а після цього все знову стало як було. Квіти, як і раніше, сяяли різними кольорами в місячному світлі.

— А якщо не подіяло? — засумнівалася Зоряна.

— Хвилинку, — Пенелопа відкрила сумку й почала там заклопотано копирсатися. — Ось! — вона витягнула замотане у кульок куряче крильце. — Зараз перевіримо, — й, розмахнувшись, кинула його якнайдалі.

Однак квіти не відреагували. Поле дійсно було звільнено від чорної магії. — Це ж хоч і маленька, але перемога над злом, так? — з надією в голосі, проговорила Зоряна, коли повернулася до подруги. 

— Авжеж, — посміхнулася іспанка, — я спробую дізнатися, з ким тут ще спілкується Алоїза, щоб зрозуміти як довго буде не помітним зникнення відьми, коли ми її вб'ємо. 

Зоряна кивнула, погоджуючись зі словами подруги. Адже наступним кроком у боротьбі зі злом, було знищення темної чаклунки Алоїзи, яка за іронією долі приходилася рідною тіткою Зоряни. 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍