Джеймс С. А. Корі - На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі

Вей, вистрілявши увесь магазин, вихопила з кишені запасний комплект набоїв і поновила

стрілянину. Потвора спершу спробувала додибати до Вей, а

потім уже схотіла кинутися навтікача. Із ран у її боці лилася

зеленаво-сіра рідина. Від бахкання рушниці всім позакладало

вуха.

Потороча хитнулася востаннє і видала пронизливий крик, від

якого зуби зводило. І повалилася, вивернувши ноги, в калюжу

своєї рідини. Поволі цівка рушниці опустилася дулом до землі.

Жорстким поглядом Вей глипнула на Голдена. Його руки

стискали щиток, аж кісточки побіліли, а обличчя посіріло.

— Сподіваюся, це не проблема, сер, — сказала Вей.

— Ви що, геть із глузду з’їхали? — сказав Голден високим, напруженим голосом. — Те потворище могло вбити вас!

— Так, сер, — відповіла Вей. — Тому я і вбила його.

— Справді вбили? — ще дужче підвищив голос Голден. — А ви

певні? Що, коли воно не зовсім, не у всім згинуло? Чи не могли

б ми… спалити його чи що?

— Чом ні? — усміхнулася Вей. — Зараз і спалимо!

Годиною пізніше великий червоний диск сонця торкнувся

обрію. Язики полум’я танцювали довкола трупа монстра, сягаючи вище звичайного багаття. Брудно-чорний дим

спіралями ли′нув до хмар, і здавалося, цілий світ засмердівся

каталізаторами. Вей ді стала з багажника невеличкий тент, і

Фаєз його нап’яв. А Елві стояла, хоча подвійна спека, від сонця й

вогню, обпалювала обличчя. Ніч обіцяла бути довгою. А вони всі

отут…

— З тобою все гаразд? — запитав Фаєз.

— Та нівроку. Шкода тільки, що не взяла жодного взірця.

А в серці того багаття тліла-жаріла потвора. Її панцер розпікся

до білого, й намітилися тоненькі тріщини, що навсібіч

розбігалися від суглобів. Якось по-своєму воно було й гарне, то

їй і жаль було бачити знищення монстра, й полегшення

відчувала: і те, й те однаковою мірою. Незвична то була для Елві

емоційна суміш.

Вей наполягла, щоб протягом цілої ночі вони, міняючись, мали весь час когось на чатах, і Голден зголосився стати на варту

першим. Він начебто був дуже розтривожений — Елві й не

уявляла досі, щоб Джеймс Голден, капітан «Росинанта», та був

на таке здатний. Вразливий. Елві лежала в тенті, а голова її

витикалася назовні. Поруч тихо сопів Фаєз. Вей, закутавшись у

тонку ковдру й скрутившись бубликом, лежала в задку машини

тихо, мов каменюка. Елві все дивилася на Голдена, наслухаючи, як він ледь чутно мугикає собі під ніс: самотній людський звук

посеред нелюдської планети. Не йшов до неї сон. Пролежавши

дві години, Елві утратила надію заснути, підвелася зі своєї

мулької постелі й вийшла з тенту, щоб посидіти біля того

чоловіка. У цьому світі, де немає місячного сяйва, тільки жовто-гáряче дотлівало погребне вогнище того інопланетянина, а

згори мов голками поколювали тонко-срібними промінцями

зорі. Все це зводило того небіжчика до якихось декількох рис та

відчуття масивності й тепла.

— Не змогла заснути, — мовила Елві.

— Та й я навряд чи засну, — сказав Голден. — Ненавиджу, як

лякають мене ці поторочі.

— Дивно чути від вас таке.

— А ви гадали, що я тішитимусь цим?

У цій його відповіді вона розчула усмішку. Високо-високо над

ними яскравою рисою прокреслила небо падуча зірка — і згасла.

— Я не звикла чути, щоб чоловіки визнавали, що й вони мають

почуття, — сказала Елві. — Ви ж були на Еросі, коли там сталося

те заворушення, правда? Після такого, можна б подумати, вже

ніщо вас не злякає.

— Не спрацьовує воно в такий спосіб. Після Ероса все на світі

мене лякає. То й досі я ніяк не заспокоюсь. — Він захихотів. А як

заговорив знову, голос його був уже тверезіший. — А чим було

оте воно, на вашу думку: машиною? Чи такою твариною?

— Не думаю, щоб ті проводили подібне розрізнення.

— Ви маєте на увазі тих, хто таке проєктував? А чи який дідько

хоч знає, як би вони хоч що-небудь розглядали?

— Ну, про це ми таки можемо сказати дещо, — мовила Елві. —

Інтерес їхній був у тому, що саме вони проєктували. Та й досі є, певним чином. Нам відомо, що вони шанували силу

саморозмножуваних і знали, як ту силу загнуздати.

Вона більш відчула, ніж побачила, що він обернувся до неї. І

глибоко