Лариса Лешкевич - Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич

– Ходімо? – Аура боязко глянула на Гайю, –  Мені так ніяково, що сама королева свята...

– Егеж!  Королеву на одну годину! Завтра  буду такою ж, як і всі! – гірко усміхнулася Гайя, не наважуючись надіти корону назад на голову.

– Як усі не будеш! – заперечила Аура, – Ти ж побувала в обіймах Бога Повного Місяця, стала особливою...

– І нещасною! – відповіла Гайя в серцях. – І нікому не можу розповісти про свою біду! Гаразд, йдемо! Може, хоча б тобі допоможу знайти кохання.

Вона повільно попрямувала стежкою назад до кам'яної веранди.

– Він тобі зачарував? – запитала Аура, йдучи слідом.

–  Зачарував? –  Гайя зупинилася.

– Ти бачила місяць у його очах?

–  Не тільки місяць – цілий всесвіт! – відповіла із захопленням і  негайно схаменулася: – Звідки знаєш?

–  Я не можу сказати, про це не можна говорити... Але тепер зрозуміло, чому ти тут... Він почувається винним і хоче  позбавити  тебе згубної пристрасті.  

Гайя міцно заплющила очі, намагаючись стримати сльози, що кинулися до очей.

–   То ж це –  просто вина? А мені в якусь мить здалося, що він… – дівчина не знайшла в собі сил договорити.

– Закохався в тебе? –   припустила  Аура.

– Нехай і не закохався, але виділив серед натовпу інших своїх жінок! Він сам казав, що в нього їх тьма! – вигукнула Гайя, вже не в силах контролювати емоції. 

В Аури були такі ясні очі й таке гарне обличчя, що хотілося довірити їй всі найпотаємніші таємниці.

– А ти його любиш так, що готова на все? – запитала Аура і ласкаво погладила Гайю по плечу, – І впевнена, що життя без нього неможливе! 

– Звідки ти все це знаєш?

Аура піднесла палець до губ і красномовно глянула на Гайю.

– Мені дещо відомо про Богів Повного Місяця!  Ти відверта зі мною, тож і я не стану від тебе приховувати... Колись я теж була обрана одним із них. Але це сталося дуже-дуже давно.

– І ти зуміла це перебороти? 

– Ні, досі думаю про нього, хоча він уже давно залишив забави молодості, – відповіла Аура з усмішкою. – Уяви, – вона задушевно понизила голос, –  я й на свято  хочу потрапити, щоб   дізнатися про нього... Звісно, мені простіше тому, що у світі людей я вже не живу і маю змогу бачити його бодай інколи, крадькома.

– Але я не хочу бачити Тешеба крадькома і все життя шукати  коротких зустрічей! Він заманив мене, зачарував, і я не дозволю йому ось так запросто мене кинути! – заявила Гайя категорично і одягла на голову корону.

– А що ти зробиш?  – поцікавилася Аура.

– Поговорю з ним ще раз! Усі ці дні він слухав мене і розумів!

– Слухав і розумів, бо знав: так чи інакше – ви  доведеться розлучитися. Розуміння ні до чого його не зобов'язувало! Яка краса! Чудові спогади… –  Аура взяла руку Гаї і піднесла ближче до очей, розглядаючи золоту каблучку з гравіюванням.

–  Я  втекла від нього, а він мене повернув. Приїхав у бар, де я була з нареченим, і забрав у дурну мезозойскю еру! І там знову  все трапилося…  Навіщо він  так зробив? 

Гайя зірвала з пальця каблучку, з люттю жбурнула її в кущі й швидко пішла стежкою.

Аура ледь встигала за нею у своїх черевиках на величезній платформі.

– Облиш, –  вмовляла  вона на ходу, – Ти поводишся передбачувано, злишся, жбурляєш подарунки... Так ти ніколи не доб'єшся любові.

–   Начхати! Ти не уявляєш, як я благала  Невідворотну залишити мене поруч із Тешебом!  

– А з чого ти взяла, що  Невідворотна не виконає твоє прохання? Ти забула, що вона –  суть іншого світу і розуміє слова не так, як ми їх вимовляємо.

– Невідворотна  жорстока! Я з дитинства довіряла їй свої таємниці, вона знає, як я мріяла! –  відчайдушно вигукнула Гайя.

– Хіба вона не здійснила твою мрію? Хіба тебе не  обрали?

– Обрали! Але натомість цього Невідворотна  хоче забрати в мене життя, забрати Тешеба!

Гайя зупинилася, поникла плечима, опустила голову і заплакала. 

За сплеском люті накотилися  біль  і спустошеність. 

– Це все – вплив місячних чарів. Не кохання, а просто одержимість, невгамовна пристрасть, – сказала Аура, – Тобі пощастило, що чари виявилися не настільки сильними.

– Тешеб мені давав якесь зілля...

– Тешеб вчинив безрозсудно, зачарувавши тебе. Адже він знає, як важко це подолати! Не кожен бог може брати участь у ритуалі травневих вогнів, для цього потрібен особливий зв'язок із Місяцем і особливі чоловічі якості... Претенденти проходять складний довгий обряд.  Звісно, застосовувати любовні чари – не заборонено, але боги дають слово не користуватися цим заради власного задоволення...Тому Тешеб і вчинив нерозважливо! Порушив обіцянку.