Горобчик-Кім, Нора Нойс - Сяйво повні, Горобчик-Кім, Нора Нойс

   Я пішов до друзів. Ледь не насильно себе заставив туди піти. 
Оскільки, мій вовк вів себе дивно останнім часом. Він постійно рвався додому. Спочатку я думав, що це тому, що нас завжди чекала смачна вечеря, та чистий будинок. А ще слухняна коханка, яка з часом розібралися,  що потрібно робити в ліжку, і вже проявляла ініціативу. А найголовніше, вона чітко знала своє місце. 
А от коли я зрозумів,  що вовк тягнеться саме до Мартіни, то злякався. 
Прийшовши сьогодні додому, і не заставши її на кухні, я швидко ковтнув смачну запіканку  і  пішов до друзів. Подумавши, що вона спить, я закрив двері. Весь вечір вовк всередині мене вив і хвилювався та  підганяв  мене додому. Через чотири години мені це набридло і я вирішив все ж таки вертатися.
- Я напевне піду. – промовив я, встаючи зі столу.
- Вже біжиш до своєї служниці.
-Я втомився.
- Розумію, я б теж біг би  до  такої.... Вродлива, тиха, а як готує? Ммм. Напевне і в ліжку гаряча?
- А ти  звідки знаєш, як вона готує? - прогарчав я, зміненим голосом.
Хвиля люті накрила мене з головою.
- Вона Келлі приносила, а та  в свою чергу  пригостила мене. - пояснив друг. Проте, це ані трохи мене не заспокоїло.
- Слухай, як служницею  награєшся,  мені віддай. Не гоже такому добру пропадати.
- Та пішов ти.
- О.... Так ти ревнуєш!
Я нічого не відповів. Просто прогарчав  і пішов геть. А от вдома мене чекав сюрприз. Її ніде не було.
Втекла!? Як посміла?! 
Я носився по будинку але її ніде не було. Я вилетів на двір і почав крутити головою. І побачив ледь помітне світло з альтанки, в іншому кінці двору. Зайшовши туди я помітив Мартіну закутану  у ковдру, яка вся тряслася. Я відчув полегшення, а потім схопив її на руки і поніс відіграватися. І чомусь відразу поніс її до себе в кімнату, почав роздягати.
     - Тобі потрібно під душ. Гарячий душ.
     Мартіна не могла замерзлими  пальцями розстібнути  блискавку на джинсах. Тому, я швидко допоміг їх. 
     І почав відчувати збудження. Так треба в душ, там стане легше. Наївно думав я, коли поставив оголену Мартіну під краплі води. І сам чомусь почав роздягатися та не зчувся  як вже стояв позаду неї і масажний рухами гладив її тіло. Але й це було, як виявилося, не самим дивним. 
- Ну, що краще?
- Краще, але ще досі холодно.
- Ну тоді є ще один варіант.
Я знову взяв її на руки, і поніс на ліжко, обережно поклавши на спину завис зверху і прийшов до тями лише коли після шалено яскравого оргазму мій вовк витяг ікла для того  щоб поставити мітку. Я ледь встиг його зупинити.
Адже не розумів, чому мій вовк так раптом почав тягнуться до цієї недововчиці. 
     - Зігрілася?
     - Так. Дякую. Я напевне вже піду.
     - Ні залишайся сьогодні у мене. 
     Я пригорнув її спиною до себе і вдихаючи її запах заснув міцно. А на ранок вирішив шукати собі гідну мене самку. А то мій вовк вже зовсім божеволіє від інстинкту розмноження. По іншому я не міг пояснити його поведінку.