Сергій Залевський - Найманець

три вже знайомих йому незрозумілих циліндра – такі ж, як і у нього, тільки поверхня у усіх була різною: той, що світився синім мав гладку поліровану без єдиної подряпини. Два інших, які він сприймав як зелений і блакитний вогні, були не такі ідеальні: трохи шорсткі з поперечними концентричними борознами.

– Цікаво, хтось збирав таку колекцію, ось тільки незрозуміло для чого: у базі артефактів Де'галір ці предмети не мали ніяких пояснень – що це, навіщо це треба, як його застосовувати? І хто це збирав: наш сплячий капітан або попередній власник цього корабля? Питання, питання… Гаразд, знахідку потім осмислюватиму і, до речі, сам контейнер можна спробувати використати по новій,… хоча чого тягнути – прямо зараз і перевірю свої припущення.

Ідея ґрунтувалася на гіпотезі, що після відключення енергії від кодової панелі, в пристрої скидаються усі установки, і можна буде ввести новий пароль. Вирішив влити крапельку зі свого резерву – видавлювати з себе енергію вже призвичаївся непогано – пара секунд напруги, і панелька привітно підсвітилась його нейромережею. Пропонувалося ввести новий пароль, що він тут же виконав, згенерувавши його своєю сіткою. Декілька нескладних процедур, і ось вже циліндр повернув собі свій закінчений вигляд – нехай доки це незрозуміле добро полежить там, чекаючи своєї години. За такими справами його застав бортовий мозок, що скинув звіт про стан судна. Нічого непоправного: був потрібний ремонт обшивки в тих місцях, де Юлі пару разів вдало потрапила в корпус, відновлення модуля комутації з руховою групою і ремонт каркаса в місці, де курсові гармати «Фарді» зробили невеликий тунель, добираючись до цього самого модуля. Список вантажів пригнічував – схоже, що ця гоп-компанія тільки вийшла на полювання, коли їм попався їх кораблик – нічого цінного, що могло б покрити його втрати в москітному флоті.